МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ «АРАБСЬКОЇ ВЕСНИ» ЯК РЕВОЛЮЦІЙНОЇ ХВИЛІ

Автор(и)

  • Анна Володимирівна Дерев'янко Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", Ukraine

Ключові слова:

«Арабська весна», революція, соціальна революція, соціально-політичні потрясіння, рух, розвиток

Анотація

У статті розглядаються методологічні аспекти визначення «Арабської весни» як революційної хвилі. Актуальність даної теми визначається тим, що сучасні події в країнах Північної Африки та Близького Сходу мають гострий характер. Неоднозначність оцінок процесів «Арабської весни» та наслідків, які вони принесли, потребують більш детального аналізу революційної хвилі в країнах Африки і науково обґрунтованої методології для його узагальнення.

Ряд дослідників схиляються до точки зору, що не є правильним називати події в країнах Північної Африки революціями. На їхню думку, «Арабську весну» слід розглядати як хвилю соціально-політичних потрясінь. Інші автори стверджують, що події «Арабської весни» розвивались саме як революції, та вважають підходи своїх попередників до визначення «революції» застарілими та обмеженими.

Хвиля соціального протесту, яка піднялася у цих країнах, була підсумком періоду певних еволюційних змін, які досягли якісної межі свого кількісного накопичення, що призвело до перетворень, які не отримали свого завершення і були загальмовані, законсервовані або переведені у річище війни чи наступу реакції. Революцію неможливо зробити за один день, вона являє собою багаторічний процес. Таким чином, революція являє собою дещо незалежне від тривалості протікання.

Революція як внутрішнє заперечення еволюції, що їй передує і підготовляє кількісним накопиченням певних змін перерив поступовості цього накопичення, в процесі свого розгортання часто піддається руйнуванню з боку тих чи інших процесів і сил, що є зовнішніми і зумовлені реальним сукупним рухом. Адже революційні перериви руху не є ізольованими процесами. У процесі сукупного руху і взаємодії зовнішні процеси втручаються у протікання революцій і тим самим часто порушують логіку її формування, тому вона або руйнується, залишаючись незавершеною, або виступає не у «чистому» вигляді – заломлюється через дію несуттєвих для даного процесу зовнішніх сил. Внаслідок цього виникають коливання, зиґзаґи, відкати, відхилення, відступи у ході розвитку революцій. Але вони не переходять у нуль, в абсолютне ніщо. У будь-якому випадку зберігається тенденція, спрямованість реалізації перетворення, що намітилося. Навпаки, невизначеність такого стану, непевність форми і є показником революційності даного періоду руху.

Звернення до теоретико-пізнавальної сфери філософських категорій у їх загальній формі та їх застосування до конкретних випадків дає потужну методологічну базу дослідження феномену революцій взагалі та соціальних революцій зокрема.

 

Біографія автора

Анна Володимирівна Дерев'янко, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"

аспірантка кафедри філософії

Посилання

Arendt, H. (2011) O revoljucii. Moskva : Evropa.

Bljaher, L. E. (2010) Zaklinanie revoljucii, ili Vnezapnye moduljacii revoljucionnoj metaforiki, 2, 180–188.

Bosenko, V.O. (1961) Do pytannia pro dialektyku vzaiemovidnoshennia «vybukhu» i «strybka» v protsesi rukhu. Kyiv : Vydavnytstvo Kyivskoho universytetu.

Gerlah, Ju. (2013) My hotim svobody! Vosstanie arabskoj molodezhi [Wirwollen Freiheit! Der Aufstand der arabischen Jugend] : per. s nem. Sankt-Peterburg : BHV-Peterburg.

Goldstoun, D. (2006) K teorii revoljucii chetvertogo pokolenija, 5 (56), 58–103.

Goldstoun, D. Revoljucii. (2015) Ochen' kratkoe vvedenie. Moskva : Izd-vo Instituta Gajdara.

Isaev, L. M., Shishkina, A. R. (2012) Egipetskaja smuta XXI veka. Moskva : Librokom.

Isaev, L. M., Shishkina, A. R. (2014) Sirija i Jemen : Neokonchennye revoljucii. Moskva : LENAND.

Kolobov, O. A. (2014) Shul'c Je.Je. «Arabskaja vesna» : tehnologii bunta, 1, 119–127.

Koncept «Revoljucija» v sovremennom politicheskom diskurse.(2008) Pod.red. L.E. Bljahera, B. V. Mezhueva, A. V. Pavlova. Sankt-Peterburg : Aletejja.

Mezhuev, B. V. (2006) Oranzhevaja revoljucija : vosstanovlenie konteksta, 5, 75–91.

Nikiforov, A. A. (2008) Revoljucija i ee prichiny : otvety i novye voprosy. Politicheskaja ekspertiza : POLITEKS. Nauchnyj zhurnal, 2, 80–100.

Habermas, Ju. (1995) Demokratija.Razum.Nravstvennost'.Moskvaskie lekcii i interv'ju. Moskva : Akademija.

Hantington, S. (2004) Politicheskij porjadok v menjajushhihsja obshhestvah. Moskva : Progress-Tradicija.

Collins, R. (1999) Macrohistory: Essays in Sociology of the Long Run. Stanford : Stanford University Press, 328.

Marcuse, H. (1972). Counterrevolution and Revolt. Boston : Beacon Press, 138.

Skocpol, T. (1979) States and Social Revolutions : A Comparative Analysis of France, Russia and China. Cambridge; N. Y. : Cambridge University Press, 407.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-10-24

Номер

Розділ

Філософія