ВІД КУЛЬТУРОВЕДЕННЯ ДО КУЛЬТУРОСОФІЇ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
Ключові слова:
культура, культуроведення, культурологія, культурософія, культуровиробництво, культуротворчістьАнотація
Сучасний стан знань про культуру характеризується різнобічністю підходів у визначенні предмета дослідження. Ці підходи, перетворюючись на наукові дисципліни, з одного боку, змішуються один з одним, що призводить до нерозуміння власних кордонів досліджень, а з іншого – можуть існувати паралельно, вирішуючи одні й ті ж завдання. Одним з варіантів виходу із ситуації, що склалася, може слугувати методологічна реконструкція наук про культуру. Це означає, що крізь призму методологічного інструментарію, який використовується науками про культуру, можна як більш чітко визначити предмети досліджень кожної науки, так і сформулювати міждисциплінарні стратегії в дослідженні культури взагалі. У даній статті розглядаються як трансформаційні процеси, так і процеси структуризації у розвитку методологічного інструментарію в науках про культуру. Найбільш розвиненими в методологічному плані виявляються такі науки, як культуроведення, культурологія та культурософія, тому доцільно проводити методологічну реконструкцію на матеріалі даних наук. У статті пропонуються перші кроки такої реконструкції.
Методологічна реконструкція також передбачає філософську рефлексію і від того, на що остання спирається, залежить і можливість самої реконструкції. У цьому сенсі тематизація філософії зазнає змін. Тому слід визнати тенденцію в розвитку філософії, яку можна позначити як рух від філософії до культурософії.Посилання
Likhachev, D.S. (1969). Budushhee literatury kak predmet izuchenija: zametki i razmyshlenija [Future of literature as a subject of study: Notes and reflections]. New World, 9, 167-184.
Karsavin, L.P. (1993). Philosophy of history. St. Petersburg, Komplekt (In Russian).
Berdyaev, N.A. (1990). The Meaning of history. Moscow, Mysl' (In Russian).
Bruce, B. (1977). Smena kul'tur [Changing of cultures]. Brjusovskij sbornik. Stavropol, 171-180.
Belyj, A. (1994). Symbolism as the outlook. Moskow, Respublika (In Russian).
Flier, A.Y. (2006). Let’s not call culturology culture history. Retrieved from http://text.3dn.ru/publ/kulturologija/raboty_a_ja_fliera/6-1-0-50 (In Russian).
Flier, A.Y. (2015). Сulturology for cultural studies. Moskow, Publishing House “Soglasie” (In Russian).
Zapesotsky, A. (2007). Kul'turosofija D.S. Lihacheva i vyzovy jepohi (K 100-letiju so dnja rozhdenija) [Сulturosophy of D.S. Likhachev and era challenges (On the 100th anniversary of birth)]. Man, №1, 5-16.
Zapesotsky, A.S. and Marin, A.P. (2010). D. S. Lihachev: u istokov kul'turologicheskoj paradigmy [D.S. Likhachev: at the origins of culturalogy paradigm]. Obshhestvennye nauki i sovremennost', 5, 163-175.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
