«ПРИРОДОЗНАВСТВО У СВІТІ ХАОСА»: ПРО НЕПРАВОМІРНІСТЬ ЛЕҐІТИМАЦІЇ ЕПІСТЕМОЛОГІЧНОГО РЕЛЯТИВІЗМУ
Ключові слова:
епістемологія, релятивізм, квантова фізика, неевклідова геометрія, хаос, синергетика, постмодернізм, конструктивізм, раціоналізм, філософія фізики, філософія математикиАнотація
У статті розглядається проблема твердження про зміну наукового мислення з боку представників різного роду шкіл епістемологічного релятивізму. Суть подібного твердження полягає в позиції, згідно з якою наука відмовилася від раціонального типу мислення та критеріїв об'єктивності наукового знання і перейшла на «ірраціоналістичний» підхід до пізнання, заснований на інтуїції і чуттєвості. До числа прихильників подібної позиції слід в першу чергу віднести філософів науки зі шкіл конструктивізму, різних напрямків антиреалізму і радикалізованого наукового скептицизму; в найбільш радикальній ж формі цей релятивізм проявляється в епістемологічних поглядах представників постмодернізму, як його класиків, так і його сучасних послідовників. Інша позиція полягає в тому, що критерій раціональності неістотний, так як об'єктивна реальність конструюється самими людьми, а погляд на сконструйовану реальність обумовлений лише консенсусом, у зв'язку з чим релятивістський підхід адекватний в філософсько-наукових дослідженнях. Автор, розглядаючи приватні і загальні аспекти сучасного природознавства (квантова фізика і явища мікросвіту, досвід з фулеренами) і деяких аспектів математики (математичний хаос) і геометрії (евклідова - неевклідова геометрії), відкидає позицію епістемологічного релятивізму, згідно з якою науковий раціоналізм зазнав краху, а наукове мислення змінило раціоналізм і об'єктивність на інтуїтивізм, суб'єктивність і відмову від адекватного пізнання реальності. Автор погоджується з фактом переосмислення раціоналізму і скорочення універсальності принципів класичного детермінізму. При цьому, переосмислення позицій жодним чином не означає відмову від раціонального пізнання і типу мислення. Крім того, виходячи з проблеми наукового мислення, автором критикується постмодерністський концепт «нелінійного мислення» як термін, який не має свого означуваного і котрому в постмодернізмі не дається чіткого визначення та обґрунтування його існування.Посилання
Abachiev, S. K. (2014) Evolyutsionnaya teoriya poznaniya : Osnovnyie ponyatiya I zakoni. Gnoseologicheskaya teoriya truda I tehniki. Moskva : KRASAND, 2014.
Aronov, R. (2011) Fizicheskaya realnosti poznanie : Logiko-gnoseologicheskie patologii poznaniya. Teoriya otnositelnosti i kvantovaya mehanika. Nasledie A. Eynshteyna, N. Bora, A. Puankare. Moskva : KRASAND, 2011.
Brikmon, Zh., Sokal, A. Intellektualnyie ulovki. The Acces Mode : http://scepsis.net/library/id_1052.html
Vaynberg, S. Mechty ob okonchatelnoy teorii : Fizika v poiskah samyih fundamentalnyih zakonov prirodyi. The Acces Mode : http://filosof-turkmen.narod.ru/science/dreams-of-final-theory.PDF
Vitgenshteyn, L. (2010) Logiko-filosofskiy traktat. Moskva : Astrel, 2010.
Voronkova, V. G. Dekonstruktsiya gumanizmu v umovah postmodernistskoyi globalizatsiyi. The Acces Mode :http://zgia.zp.ua/gazeta//VISNIK_40_2.pdf
Delez, Zh., Gvattari, F. (2009) Chto takoe filosofiya? Moskva : Akademicheskiy Proekt.
Derzhko, I. P. Nitssheanskya kontseptsiya «pereotsinky vsih tsinnostey» v konteksti stanovlennya postevropeyskoyi lyudini. The Acces Mode : http://fsn.fhum.info/pdf/103/103-19.pdf
Karnap, R. (2008) Filosofskie osnovaniya fiziki : Vvedenie v filosofiyu nauki. Moskva : Izdatelstvo LKI.
Kasavin, I. T. (2004) Relyativizm : abstraktnaya teoriya ili metodologicheskaya praktika? Epistemologiya i filosofiya nauki, № 1, 67–69.
Kripke, S. A. (2010) Vitgenshteyn o pravilah i individualnom yazyike. Moskva : Kanon+.
Kuayn, U. V. O. (2000) Naturalizovannaya epistemologiya. Slovoiob'ekt. Moskva : Logos.
Latur, B. (2006) Novogo vremeni ne byilo. Esse po simmetrichnoy antropologii. Sankt-Peterburg : Izdatelstvo Evropejskogo universiteta v Sankt-Peterburge.
Liotar, Zh. F. (2013) Sostoyanie postmoderna. Sankt-Peterburg : Aleteyya.
Lutay, V. S. (2004) Osnovnoy vopros sovremennoy filosofii. Sinergeticheskiy vopros. Kiev : PARAPAN.
Mayntser, K. (2009) Slozhnosistemnoe myishlenie : Materiya, razum, chelovechestvo. Novyiy sintez. Moskva : Knizhniy dom «LIBROKOM».
Markova, L. A. (2003) Ot matematicheskogo estestvoznaniya k nauke o haose. Voprosi filosofii, № 7, 78–91.
Maturana, U., Varela, F. (2001) Drevo poznaniya. Moskva : Progress-Traditsiya.
Melkov, Yu. A. (2004) Fakt v postneklassicheskoy nauke. Kiev : PARAPAN.
Nauka I kvazinauka (2008). Moskva : Alfa-M.
Paterikina, V. V. Artikulyatsiya ponyattya «postmodern» u suchasniy duhovniy kulturi. The Acces Mode : http://oaji.net/articles/690-139643135.pdf
Patnem, H. (1998) Realizm s chelovecheskim litsom. Analiticheskaya filosofiya : stanovlenie i razvitie. Antologiya. Moskva : Progress-Traditsiya, 466–494.
Patnem, H. (1999) Filosofiya soznaniya. Moskva : Dom intellektualnoy knigi.
Ratnikov, V. S. Postmodernistskaya situatsiya i obnovlenie kriteriev nauchnoy ratsionalnosti. The Acces Mode : http://studentam.net.ua/content/view/7480/97/
Romanov, V. L. (2001) Sotsialnaya samoorganizatsiya I gosudarstvennoe upravlenie : avtoreferat dissertatsii … doktora sotsiologicheskih nauk : 22.00.08 – sotsiologiya upravleniya. The Acces Mode : http://dissercat.com/content/sotsialnaya-samoorganizatsiya-i-gosudarstvennoe-upravlenie
Feynman, R. (1987) Harakter fizicheskih zakonov. Moskva : Nauka.
Habermas, Yu. (2008) Vovlechenie drugogo. Ocherki politicheskoy teorii. Sankt-Peterburg : Nauka.
Haking, Ya. (1999) Predstavlenie i vmeshatelstvo. Moskva : Logos.
Hoking, S., Mlodinov, L. (2013) Vyisshiy zamyisel. Sankt-Peterburg : Amfora, 79
Tsokolov, S. (2000) Diskurs radikalnogo konstruktivizma. Traditsii skeptitsizma i teorii poznaniya v sovremennoy filosofii teorii poznaniya. Munchen.
Barnes, B. (1982) Relativism, Rationalism and the Sociology of Knowledge (with David Bloor) in: Hollis, M./Lukes, S. (ed.): Rationality and Relativism, Cambridge (Mass.). MIT Press, 21–47.
Bloor, D. (1991) Knowledge and Social Imagery. Chicago : University of Chicago Press.
Boyd, R. (1980) Scientific Realism and Naturalistic Epistemology . PSA 1980 / ed. by P. Asquith and R. Giere. East Lansing : Philosophy of Science Association, Vol. 2, 613–662.
Catwright, N. (1983) How the Laws of Physics Lie. New York : Oxford University Press.
Churchland, P. S. (1986) Neurophilosophy : Toward a Unified Science of the Mind-Brain. Cambridge.
Fine, A. (1997) Natural Ontological Attitude. The Philosophy of Science. Oxford : Oxford University Press.
Nagel, E. (1961) The Structure of Science. New York.
Varela, F., Tompson, E., Rosch, E. (1991) The Embodied Mind. Cognitive Science and Human Experience, Cambridge.
Kirby, A. The Death of Postmodenism and Beyond. The Acces Mode: http://philosophynow.org/issues/58/The_Death_of_Postmodernism_And_Beyond
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
