ІНТЕГРАТИВНІ ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

Необхідність регулювання виникає при здійсненні будь-якої цілеспрямованої активності в умовах невизначеності та змінності параметрів середовища. Будь-яка регуляція полягає в забезпеченні сталого розвитку активності на досягнення конкретної мети. У діяльності людини психічна регуляція набуває усвідомленого і активно перетворюючого характеру. За допомогою психічних регуляторів людина спрямовує свою активність, програмує, реалізує, контролює і коригує свою поведінку і дії. У психології найбільше вивчені в якості регуляторів можливості пізнавальних процесів, виділені і обґрунтовані їх відмінності і властивості, які розглядаються з точки зору когнітивних і регулятивних функцій.

Робота присвячена системному аналізу інтегративних психічних процесів регуляції діяльності. В основу вивчення проблеми покладено припущення про те, що регулятивна роль психіки повинна розкриватися на основі вивчення різнопорядкових явищ. Функції психіки (когнітивна, регуляторна та комунікативна) мають прояв у феноменах цілепокладання, антиципації, прийняття рішень, прогнозування, планування, програмування і самоконтролю в нерозривній єдності, що дозволяє розглядати їх як системні процеси. У кожному з них виражається специфічний спосіб реалізації регулятивної функції, виконання якої стає для суб'єкта діяльності домінуючою. Інтегративні за будовою і регулятивні за функціональною спрямованістю вони виступають необхідним рівнем інтеграції між основними психічними процесами і цілісною регуляцією діяльності. Ці процеси характеризують різну ступінь стійкості, усвідомленості і тривалість протікання. Реалізація суб'єктом регуляторного процесу є самостійне прийняття ним низки взаємопов'язаних і узгоджених між собою рішень, спрямованих на подолання інформаційної невизначеності при розгортанні своєї активності.