МЕДІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК ФАКТОР ПОЛІТИЧНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Ключові слова:
медійна ідентичність, політична ідентичність, формування ідентичності, політична соціалізація, ЗМІАнотація
Стаття присвячена актуальній проблемі формування ідентичності під впливом масс-медіа в інформаційному суспільстві. Особливу увагу приділено політичній соціалізації особистості в зв'язку із запропонованим концептом “медіа ідентичності”. Постульовано, що розширення впливу масс-медіа поглибило серйозну кризу особистості в ХХ сторіччі, кризу соціо-культурної ідентичності у формуванні особистості. Одним із важливих компонентів кризи ідентичності наразі є криза політичної ідентичності. Цей наріжний камінь функціонування сучасної політичної системи проходить через серйозну трансформацію під кардинальним впливом нової соціокультурної реальності. Мас-медіа є одним із провідних компонентів цієї реальності в сучасному суспільстві і, відповідно, одним із визначальних факторів формування політичної ідентичності. Більше того, існуючі практики в сучасному суспільстві показують, що цей фактор є превалюючим, і це дозволяє запропонувати поняття “медійної ідентичності”. Отже, метою статті є дослідження створення нової соціокультурної ідентичності на основі впливу мас-медіа, рефлексія медійної ідентичності як пріорітетного фактору в соціально-політичних процесах. ЗМІ формують моделі культури, поведінки, модулі сприйняття явищ суспільного життя, які часто мають мало спільного з реальністю. Вплив ЗМІ, як дослідника масової культури, є визначальним для формування цінностей, стилю і способу життя населення, особливо серед молоді. Це дуже важливий фактор формування особистісної та групової соціокультурної ідентичності, політичної соціалізації особистості. Розширення засобів масового впливу в рамках участі в політичному житті, яке забезпечується за рахунок можливостей ЗМІ і нових гаджетів, призводить до переосмислення ієрархії політичних компонентів ідентичності.
Посилання
Altheide. D., & Snow, P. (1979). Media logic. L.: Routledge.
Antonov, K. A. (2008). Vozmozhnosti etnographicheskogo analiza proizvodstva televizionnih novostei. [Abilities of etnografic analysis of TV news]. J.of sociology and social antropology. Т. XI, №2, 33-39. (In Russian)
Arnett, J. J. (2010). Adolescence and emerging adulthood: A cultural approach (4th edition).Upper Saddle River, NJ: Pearson-Prentice Hall.Arnett.
Aronson, E., Wilson, T. D., & Akert, R. M. (2010). Social Psychology (7th ed.). Upper Saddle River, NJ: Prentice-Hall
Azarova, L.V., Ivanova, K.A., & Yakovlev, I.P. (2000). Organizatsiia PR kompaniy [PR- companies organization]. StPb. (In Russian).
Baudrillard J. (1970, tr.2006) La société de consommation: ses mythes et ses structures. Мosсow. (In Russian)
Bourdieu, P. (2002). Sur la télévision, suivi de L’Emprise du journalisme. Mosсow., Inst.of exp.sociology. Retrieved from http://gtmarket.ru/laboratory/expertize/3061 (In Russian)
Danilova, Ye.G., Yadov ,V.A. (2004). Nestabil'naya sotsial'naya identichnost rfr norma sovremennogo obsheschtva [Unstable social identity as a norma of contemporary society]. Sotsiologicheskiye issledovaniia. №. 10, 27-30 (In Russian).
D'yakova Ye.G., Trahtenberg A.D. (1999). Pozitivistskii podhod k probleme konstuirovaniia realnosti: gipoteza "agenda-setting" [ Positivist approuch to construction of reality: "agenda-setting" hypotesis]. Yekaterinburg; UrO RAN. Retrieved from http://humanities.edu.ru/db/msg/46240 (In Russian)
Eisend, M., & Jana Möller. (2007). The influence of TV viewing on consumers' body images and related consumption behavior. Marketing Letters, 18(1-2), 101-116.
Fedotova, L.N. (1993). Sociologiia massovoi kommunikatsii: teoriia i practika. [Sociology of Mass Communication: theory and Practice]. Moscow (In Russian)
Firsov, B.M. (1977). Pyti razvitiya sredstv massovoi communicacii (sociologicheskie nabludeniya) [Ways of development of the mass media (sociological observation)]. Мoscow.
Gamson William A., Croteau David , Hoynes William, and Sasson Theodore (1992). Media Images and the Social Construction of Reality. Annual Review of Sociology.Vol. 18, 373-393.
Kazimirchyk L.V.(2014). Fenomen midiatizacii pyblichnoi politiki: teoretiko-metodologicheskii aspect. [The phenomenon of mediatization of public policy: theoretical and methodological aspects]. Theory and practice of social development. № 11, 99-103 (In Russian).
Kohanevych, O. (2014). Simulyativna priroda televiziinogo prostoru. [Simulative nature of TV space]. Naukovii visnyk Shidnoyevropeyskogo universitetu, № 16, 28-32. (In Ukrainian)
Kroker, A., & Cook, D. (1986). Television and the Triumph of Culture. In: The postmodern Scene: Excremental Culture snd Hyper-Aesthetics, St.Martin's Press.
Lasswell, G. D. (1948; 3-th edition 2009). Power and Personality. L.
Lasswell, G. D.(1936). Politics: Whogets what, when, how. N. Y.; L.,
Lasswell, G. D. (1947).The analysis of political behavior. L.
Lazarsfeld, P. F., & Merton, R.K. (1960). Mass Communication, Popular Taste and Organized Social Action. Ed. Scramm W. Urbana.
Lazarsfeld, P., Berelson, B. & Gaudet, H.( 1948). The People Choice. N.Y.: Columbia University Press.
Lazarsfeld, P.F., Reitz J.G. (1975). An Introduction to Applied Sociology. N.Y.
Lippmann, W.(1967). Stereotypes. Language in Uniform. A reader on Propaganda. Ed. N.A. Ford. New York.
Lippmann, W.(1966). Public Opinion. N.Y.: Harcourt Brace.
Luhmann, N. (2005). Die Realitat der Massenmedien. M.: Pracsys (In Russian)
McCombs, M., Shaw, D. (1972). The agenda-setting function of mass media. –Public Opinion Quarterly. 36, 176–187.
McLuhan M. (1967). Understanding Media: the Extensions of Man. London. Sphere Books Limited.
McQuail D.(1997). Mass Communication Theory. London.
Mills C.W. (2002 ). White Collar: The American Middle Classes. Oxford: University Press.
Mills C.W. (2000). The Sociological Imagination. Oxford: University Press.
Parker, S. (1996). Political Identities. In Italian Cultural Studies / David Forgacs and Robert Lumley (eds.). Oxford: Oxford University Press.
Pashina, N.P. (2010). Rol' zasobiv massovoii komunikatsii v protcesi politychnoi identifikatsii socialnyh subiektyv.[ The role of the media in the political identification of social actors]. Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Polzap/2010_2/10pnpicc.pdf (In Ukrainian)
33. Popova, O.V. (2002). Politicheskaya identifikatsiia v usloviiah transformatsii obschestva [Political identification under transformation of society conditions]. St.Pb. :St.Pb University ed. (In Russian)
Schmitt C. (1992). Concept of the political. Voprosy Sociologii, № 1, 37-67 (In Russian)
Singh, C. (2010). New Media and Cultural Identity. China Media Research, 6(1), 86-90.
Smith-Speck, S., & Roy, A. (2008). The interrelationships between television viewing, values and perceived well-being: A global perspective. Journal of International Business Studies, 39(7), 1197-1219. doi:10.1057/palgrave.jibs.8400359
Shilova, V.V. (2014). Vplyv kommunikatsiinyh tehnologii yak zasobiv socialnogo inzhiniryngu v televiziinyh novinah [The impact of communication technologies as a means of social engineering in television news]. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, II(6), Issue 36, Retrieved from www.seanewdim.com (In Ukrainian).
Shugailo, Ya. B. (2010). Theory of influence mass media on personality. Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Pfto/2010_7/files/PD710_65.pdf (In Ukrainian)
Tarde, G. (1998). L'opinion et la foule. Мoscow: Inst. Psyhologii RAN, KSP+. (In Russian)
Zassoursky, Ivan (2004). Media and Power in Post-Soviet Russia. NY: M.E. Sharpe.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
