ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНИЙ СТРАХ ЯК ОНТОЛОГІЧНА ПЕРЕДУМОВА ПОСЕРЕДНОСТІ
Ключові слова:
страх, соціальна свобода, посередність, «відкритість новому», філософія творчостіАнотація
У статті розглянуто феномен страху з точки зору впливу його різновидів (страх як біологічний захисний механізм, страх як психологічний феномен, різновиди екзистенціальних страхів) на життєдіяльність людини та на можливість її творчої самореалізації. Визначається захисна функція страху, його гальмівний ефект особистісного розвитку людини та ефект обмеження внутрішньої і соціальної свободи. Особливу увагу приділено аналізу екзистенціального страху як (переважно неусвідомленого) «гальмівного механізму» та чиннику блокування розвитку особистості і, у такий спосіб, як онтологічну передумову посередності та джерело стереотипного, шаблонного мислення. Проаналізовано різновиди екзистенціальних страхів, а також поширені способи їхнього упередження та «входження» у посередність.
Екзистенціальний страх розглядається у статті також як мотивуючий чинник творчої діяльності (для творчої меншості), наслідки якої могли б задовольнити потребу людини у стабільності та прогнозованості життя і завдяки створеним ілюзіям приборкати основні екзистенціальні страхи переважної більшості, неспроможної до творчості. Однак здатність до творчості та сама творчість незмінно пов’язані з поглядом «в очі» основним екзистенціальним страхам та подоланням їх, що власне і стає дійсним, а не ілюзорним вивільненням від страху. Творчість (у сенсі творчої діяльності та творчості як її результату) розглядається автором як можлива тільки в результаті «відкритості» екзистенціальним страхам та пов’язаною з ними площиною невідомості. Як наслідок, творчість уможливлює свободу від природи, від соціуму, від потреб та від екзистенціальних страхів.
Посилання
Aike, D. (2001) Strakh. Trevoga i trevozhnost'. Sankt-Peterburg : Piter, 43-62.
Brofman, V. V., Masterov, B. M. (2002) Filosofiia «strakha». Vestnik RGNF,1, 60–77.
Il'in, E. P. (2005) Psikhofiziologiia sostoianii cheloveka. Sankt-Peterburg : Piter.
Izard, K. E. (2006) Psikhologiia emotsii. Sankt-Peterburg : Piter.
Kempinski, A. (1998) Ekzistentsial'naia psikhiatriia. Moskva : Sovershenstvo.
Nikiforov, A. S. (2010) Nevrologiia. Polnyi tolkovyi slovar'. Moskva : Eksmo.
Riman, F. (2010-2013) Osnovnye formy strakha. The Access Mode : http : //royallib.ru/read/riman_frits/osnovnie_formi_straha.html#3716 (30.08.13).
Svendsen, L. (2010) Filosofiia strakha. Moskva : Progress-Traditsiia.
Spinoza (2001) Razum preodolevaet strakh. Mei, R. Problema trevogi. Moskva : EKSMO-Press, 34–37.
Shcherbatykh, Iu.V. (2006) Izbavit'sia ot strakha? Moskva : Eksmo.
Shcherbatykh, Iu. V. (2006) Problemy klassifikatsii ekzistentsial'nykh strakhov lichnosti. Natsional'nye proekty kak faktor sozidaniia sovremennoi Rossii : Sbornik nauchnykh trudov regional'noi mezhvuzovskoi nauchnoi konferentsii. Voronezh : VF MGEI, 176–178.
Epikur (1969) Iz pis'ma k Menekeiu. Antologiia mirovoi filosofii v 4 tomakh. Moskva : Mysl', tom 1, chast' 1, 354–358.
Ianoukh, G. (2011) Kafka F. Razgovory s Kafkoi. Sankt-Peterburg : Aster-Kh.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).