СОЦІОГУМАНІТАРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ СЕНСОРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Ключові слова:
сенсор, сенсорні технології, моти, розумний пил, медіафілософіяАнотація
Стаття присвячена аналізу соціогуманітарних наслідків розвитку сенсорних технологій. Зазначається, що створені сенсорні пристрої формують нову реальність і нові можливості сприйняття такої реальності. Нові технології виходять за рамки виробництва, роблячи соціосферу «технологічною» в широкому сенсі цього слова. При цьому класичні погляди про людські сенсори перестають відповідати вимогам часу і мають бути розглянуті з врахуванням медіафілософського підходу.
У статті доводиться, що сенсорні технології разом з можливостями Інтернету розумних речей у форматі безпровідних сенсорних мереж забезпечують нові сенсорні способи взаємодії з оточуючою дійсністю. У такій концепції сенсорних мереж руйнується гомоцентрична модель мережевої взаємодії, оскільки сенсорні пристрої стають більш автономними та інтелектуальними, здатні самостійно конфігуруватись, вступати в комунікацію самостійно створювати власні мережі. Завдяки створенню актуаторів сенсорні пристрої здатні впливати на середовище, а не тільки реєструвати його стан. Функціональне значення сенсорних технологій в життєдіяльності людини обумовлено їх зв'язком з іншими традиційними і сучасними технологіями. Центром дослідження сенсорних мереж, координуючим зусилля академічної спільноти та індустрії стають ІТ корпорації.
У статті акцентується, що сенсорні технології та системи носять дуальний характер, оскільки вони можуть викликати як позитивні, так і негативні соціокультурні наслідки. Розвиток сенсорного Інтернету розумних речей вимагає необхідності вироблення активної суспільної позиції та професійного контролю. Розробки автономних сенсорних систем несуть загрозу втручанню в людську природу, а зважаючи на відсутність належної безпеки не існує жодної гарантії, що чекатиме на людство в випадку збою управління або проникнення вірусної програми.
Посилання
Aristotel' (1976) Sochinenija v chetyrjoh tomah. T.1. Moskva : Mysl'.
Varfolomeev, S.D. (1997) Biosensory. Sorosovskij obrazovatel'nyj zhurnal. № 1., 47-50.
Varfolomeev, S.D., Evdokimov, Ju.M., Ostrovskij, M.A. (2000) Sensornaja biologija, sensornye tehnologii i sozdanie novyh organov chuvstv cheloveka. Vestnik RAN. T.70, №1, 21-30.
Dzhioeva, D. A. (2011) Biosensornye tehnologii i sistemy v uslovijah sovremennogo innovacionnogo obshhestva seti. Gumanitarnye i social'no-jekonomicheskie nauki. №. 1., 2-5.
Dzhioeva, D. A., Kamalova, O. N. (2011) Znachenie sensornyh tehnologij v zhiznedejatel'nosti cheloveka. Jekonomicheskie i gumanitarnye issledovanija regionov, 136-143.
Doroshenko, A.E. Zhereb, K.A, Shevchenko, R.S. (2006) O Modelirovanie sensornyh setej sredstvami vysokogo urovnja. Problemi programuvannja: Materіali p'jatoї Mіzhnar. nauk.-prakt. konf. z programuvannja UkrPROG. Kiev : NAN Ukraїni. Іn-t programnih sistem, № 2-3, 718-727.
Kaller, D. Malder, H. (2004) Sensornye seti. V mire nauki. № 10., 36-43.
Kamalova, O.N., Dzhioeva, D.A. (2011) Perspektivy razvitija sensornyh tehnologij i problema rasshirenija chuvstvennyh vozmozhnostej cheloveka. Severo-Vostochnyj nauchnyj zhurnal. Vyp. 1., 37-40.
Luk'janec, V. S. (2013) Megatrend «converging technologies» i ego vlijanie na mnogovekovoj process preobrazhennja cheloveka. SciTecLibrary.ru., 1–15.
Papchenko, E.V. (2012) Sensornyj opyt cheloveka: vozmozhnosti i perspektivy v informacionnom obshhestve. Kul'tura, nauka, obrazovanie: problemy i perspektivy, 341-345.
Kahn, J., Randy, H., Pister, K. (1999) Next century challenges: mobile networking for “Smart Dust”. Proceedings of the 5th annual ACM/IEEE international conference on Mobile computing and networking. ACM.
Varfolomeev, S.D., Kurochkin, I.N., Yaropolov, A.I. (1996) Direct electron transfer BIOSensors. BIOSensors Bioelectronics, 863-871.
Warneke, B. (2001) Smart dust: Communicating with a cubic-millimeter computer. Computer 34.1, 30-51.
Warneke, B., Atwood, B., Pister, K. (2001) Smart dust mote forerunners. In: Micro Electro Mechanical Systems. MEMS 2001. The 14th IEEE International Conference on. IEEE, 2001, 357-360.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).