ПОНЯТТЯ ТВОРЧОСТІ — МІЖ МІСТЕРІЄЮ ТА ІСТОРІЄЮ
Ключові слова:
творчість, релігія, наука, діяльнісний підхід, форми творчості, колективне творення історіїАнотація
В статті здійснена спроба прослідкувати основні моменти становлення поняття творчості в історії філософії та в історії культури в цілому, роль релігії та науки в виведенні цього поняття.
Творчість зазвичай визначають як процес створення нового (дуже часто додають – якісно нового). Але намагання розглянути «нове» в відриві від «старого» і в такому вигляді покласти його в основу визначення творчості, є безперспективним.
На наш погляд, взагалі неможливо сформувати поняття творчості через перелік ознак творчого процесу. Таким способом можна хіба що описати цей процес, але не можна зрозуміти, що таке творчість. Формування поняття творчості можливе тільки через генетичні його визначення, які розроблялися виключно в рамках так званого «діяльнісного підходу».
Підходячи до питання з точки зору діалектичного та історичного матеріалізму, автор в той же час критично оцінює позицію природничого матеріалізму щодо питання про природу творчості та підкреслює позитивний вклад ідеалістичної діалектичної традиції в його вирішення в рамках філософії та необхідність звернення до набутків політичної економії для його практичного вирішення. Автор стверджує, що єдиною адекватною формою творчості є колективне творення історії. Так було завжди, але в умовах економічних суспільних формацій, які грунтуються на розподілі праці, творення людини і історії здійснювалось швидше всупереч як завдяки свідомим діям людей, а тому творчість розглядали як здатність надприродну чи позаприродну.
На часі секуляризація і демістифікація творчості, її повернення у своє власне лоно – лоно суспільної діяльності людей, що неможливо без виведення уявлень про природу творчості на рівень філософського поняття, яке єдине може стати надійною основою створення реальної програми перетворення творчості в спосіб нормальної життєдіяльності людини в суспільстві.Посилання
Gegel', G. V .F.(1993) Lekcii po istorii filosofii. Kn.1.Sankt-Pererburg : Nauka
Gegel', G.V.F.(1993) Lekcii po istorii filosofii. Kn. 2. Sankt-Pererburg : Nauka.
Gegel', G.V.F. (1999) Lekcii po istorii filosofii. Kn.3. Sankt-Pererburg : Nauka.
Lenin, V. I. (1973) Imperializm kak vysshaja stadija kapitalizma. Poln. sobr. soch., izd. 5, t. 27. Moskva : Politizdat.
Marks, K., Jengel's, F. (1960) Kapital. t. 1. Sobr. Soch. t. 23. Moskva : Gos. izd-vo polit. lit-ry.
Samardak, D. (2015) Problema cheloveka v tvorchestve Je.V. Il'enkova. Filosofija i molodost'. Nash Il'enkov. Moskva : LENAND.
Slovnyk ukrainskoi movy v 11 tomakh. (1970). T. 1.
Talant: stattia u Vikipedii (ua). Access mode : https://uk.wikipedia.org/wiki/Талант.
Talant: statia v Vykypedyy (ru) Access mode: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).