ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНИХ АНТРОПОГЕНЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Ключові слова:
антропогенетика, сучасні генетичні дослідження, геном людини, фармакогеноміка, геногеронтологія, клонування, буття людини.Анотація
Проблема людини, її сутності та буття відноситься до фундаментальних проблем філософії. Сучасні наукові дослідження здебільшого направлені на пізнання можливостей людини та на розробку різноманітних засобів впливу на неї. Тому серед багатьох глобальних проблем сучасності особливе місце належить проблемі збереження біологічних основ людини.
Обгрунтовується думка, що практичне використання та втілення досягнень науки про життя потребує ґрунтовного філософського осмислення антропогенетичних досліджень. Важливість таких досліджень обумовлюється перш за все тією обставиною, що людина в цих дослідженнях виступає і в ролі суб’єкта, і в ролі об’єкта. Найбільш важким, але необхідним є встановлення реальних розумних меж практичного втілення можливостей сучасної антропогенетики.
Акцентується увага на тому, що епохальні відкриття в царині генетики, а разом з тим новітні методи та засоби діагностики, призводять до переосмислення ряду традиційних філософських питань, адже мова йде про пряме втручання в біологічну природу людини, що веде до зміни способу буття людини в світі.
Робиться висновок про те, що досягнення сучасної антропогенетики актуалізують питання щодо розрізнення технологій, які призводять до покращення життя людини, та технологій, які несуть загрозу людській гідності. Сучасний розвиток антропогенетики потребує вироблення нового стилю мислення, заснованого на принципах цілісності, комплексності та гуманності.
Посилання
Borisov, Ju. (2003) Genetika i povedenie cheloveka: jeticheskij kontekst. Chelovek, 2, 30–31.
Gnatik, E.N. (2005) Chelovek i ego perspektivy v svete antropogenetiki : filosofskij analiz. Moskva : Izd-vo RUDN.
Yonas, H. (2001) Pryntsyp vidpovidalnosti. U poshukakh etyky dlia tekhnolohichnoi tsyvilizatsii. Kyiv : Libra.
Konjuhov, B.V. (1997) Klonirovanie pozvonochnyh : uspehi i problemy. Genetika, 33, 1605–1620.
Lukianets, V. (2006) Fundamentalna nauka i naukovyi svitohliad u perspektyvi KhKhI storichchia. Filosofska dumka, 3, 3–25.
Luk'janec, V.S. (2002) Chelovechestvo pered bezdnoj budushhego. Revoljucija neopredelennosti. Praktichna fіlosofіja, 5, 2–24.
Moiseev, N.N. (1998) Vzaimodejstvie prirody i obshhestva – global'nye problemy. Vestnik RAN, 2, 167–170.
Najdysh, V.M. (2007) Koncepcii sovremennogo estestvoznanija. Moskva : Al'fa-M; INFRA-M.
Novik, A. A., Kamilova, T. A., Cygan, V. N. (2001) Genetika v klinicheskoj medicine. Sankt-Peterburg : Izd-vo VMedA.
Pal'cev, M. A. (2003) O biologicheskoj bezopasnosti. Vestnik RAN, 2, 99–109.
Rovenskij, Ju. A., Vasil'ev, Ju. M. (2000). Morfogeneticheskie reakcii kletok i ih narushenija pri opuholevoj transformacii. Kancerogenez, 260-283.
Sydorenko, L. I. (2009) Biolohiia XX st. : metodolohichni propozytsii v konteksti postneklasychnoi ratsionalnosti. Praktychna filosofiia, 4, 3–9.
Skulachev, V.P. (2001) Starenie organizma – chastnyj sluchaj fenoptoza. Sorosovskij obrazovatel'nyj zhurnal, 2, 7-11.
Sojfer, V.N. (1998) Mezhdunarodnyj proekt «Genom cheloveka». Sorosovskij obrazovatel'nyj zhurnal, 12, 4–-11.
Stepin, V. S. (2006) Filosofija nauki. Obshhie problemy : uchebnik dlja aspirantov i soiskatelej nauchnoj stepeni kandidata nauk. Moskva : Gardariki.
Frolov, I. T. (2008) Perspektivy cheloveka : Opyt kompleksnoj postanovki problemy, diskussii, obobshhenija. Izdatel'stvo LKI.
Fukujama, F. (2004) Nashe postchelovecheskoe budushhee : Posledstvija biotehnologicheskoj revoljucii. Moskva : OOO «Izd-vo AST» : OAO «Ljuks».
Judin, B. Jeticheskoe izmerenie soveremennoj nauki. Access mode : http://www.strana-oz.ru/?numid=8&article=416.
Borrebaeck, C. A. K. (2000) Antibodies in diagnostics – from im-munoassays to protein chip. Immunology Today, V. 21, 379–382.
Briggs, R., King T. J. (1952) Transplantation of living nuclei from blastula cells into enucleated frogs eggs. Proc. Nat. Acad. Sci USA, V. 38, 455–463.
Collins, F. S., Рartinos A., Jordan E. (1998) New Goals for the U.S. Human Genome Project : 1998-2003. Science, V. 282, № 5389, 682–689.
Greider, C. W. Blackburn, E. N. (1985) Identification of specific telomere terminal transferase activity in Tetrahymena extracts. Cell, № 43, 405-413.
Holliday, T. (1997) Postcranial evidence of cold adaptation in Europian Neanderthals. Am. J. of Physical Antropology, V. 104, 245–258.
Huang, T. T., CarlsonЮ, E. J., Gillespie, A. M. , Shi, Y., Epstein, C. J. (2000) Ubiquitous overexpression of CuZn superoxide dismutase does not extend life span in mice. J. Gerontol A Biol Sci Med Sci, Jan, № 55 (1), 5–9.
International human Genome Sequencing consortium (2001) Nature, № 409, 860–921.
Ponder, B. A. J. (2001) Cancer genetics. Nature, V. 411, 336–341.
Risau, W. (1997) Mechanisms of angiogenesis. Nature, № 386, 671–674.
Stice, S., Robl, J. M.(1998) Nuclear reprogramming in nuclear transplant rabbit embryos. Biol. Reprod, 39, 657–664.
Venter, I.C., Adams, M. D., Myers, E. W. et al. (2001) The sequence of the human genome. Science, № 291, 1304–1351.
Wilmut, I., Schnieke, A. E., Whir, J. Mc. et al. (1997) Viable offspring derived from fetal and adult mammalian cells. Nature, V. 385, 810–813.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
