ПОЗАІНСТИТУЦІАЛЬНИЙ ФІЛОСОФСЬКИЙ ДІАЛОГ В УРБОПРОСТОРІ: CAFE-FILO
Ключові слова:
кафе-філо, kafe-filo, практична філософія, міська локація, позаінституціальний філософський діалог, алгоритми філософського діалогу.Анотація
У статті досліджуються форми існування практичної філософії в урбаністичному просторі. Визначаються особливості позаінституціального філософського діалогу у локаціях кафе-філо (kafe-filo). Розглядаються традиції поєднання процедури трапези, дозвілля і філософської бесіди від античності до наших днів. Показано, що феномен давньогрецького симпосіуму та маєвтика Сократа зберігають актуальність, стаючи основою філософської комунікації та співтворчості людей сьогодення.
Ретроспективно розглядається еволюція арт-кафе від пересічних місць дозвілля до місць розгортання філософського діалогу в поєднанні душевного комфорту учасників, їхньої інтелектуальної рефлексії та неформальної атмосфери кава-брейку. Описано філософські практики деяких філософів і митців у локаціях кафе-філо, визначено сутність філософського діалогу як комунікативної процедури, побудованої на певних алгоритмах: наявність модератору, логіка і хронометраж основної доповіді, регламентація питань-відповідей, обовʼязковість колегіального висновку. На основі лаконічного аналізу популярних філософських текстів запропоновано ввести додаткові «опорні пункти» для організації філософського діалогу: постанова світоглядних питань, чітке визначення базових дефініцій, виявлення гіпотез і законів, творення чи аналіз існуючих філософських метафор та афоризмів. Обгрунтовується думка щодо природності компіляції академічної філософської мови із практиками художньої та публіцистичної літератури в локаціях кафе-філо, що надає можливості перспективи більшого порозуміння учасників філософського діалогу у процесі пошуку істини. Наголошується на тому, що практична філософія у неформальних міських кластерах здатна реально впливати на мислення людей, ставати каталізатором творчості і пізнання.
Показано архетиповий потенціал феномену «європейське кафе» для розвитку вітчизняного філософського та громадянського дискурсу.Посилання
Apel', K. O. (2001) Ponjatie pervichnoj vzaimootvetstvennosti kak predposylka planetarnoj makrojetiki. Filosofija bez granic : sb. st. : v 2 ch. Ch. 1. Moskva : Izdatel' Vorob'ev A. V.
Ahenbah, G. Korotkij otvet na vopros : Chto takoe filosofskaja praktika? Access mode : Rezhim dostupa : http://sergeeva-k.livejournal.com/22727.html
Balashov, L. E. (2001) Filosofija dlja zhizni. Posobie po prakticheskoj filosofii. Moskva : MZ Press.
Bandurka, O. M., Tiahlo, O. V. (2011) Praktychna filosofiia pered vyklykamy suchasnosti. Yevropeiski perspektyvy. Access mode : http ://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Evp/2011_1_1/Bandurka.pdf
Boiko, V. I. (2010) Sutnist fenomena «svoboda» u filosofsko-kulturolohichnii tradytsii. Hileia : zb. nauk.pr., 39, 158–161.
Boichenko, M. I. Mnozhynnist stiikykh komunikatyvnykh spilnot u suchasnykh sotsialnykh praktykakh Access mode : http ://www.rusnauka.com/5_SWMN_2012/Philosophia/2_101354.doc.htm
Brenif'e, O., Despre, Zh. O smysle zhizni. Access mode : http://issuu.com/clever-media-group/docs/sensdelavie
Boler, D. (2007) Ideia ta oboviazkovist vidpovidalnosti za maibutnie. Filosof. Dumka, 1, 117–134.
Vlasov, A. Nacional'nye osobennosti peterburgskogo kafe-filo. Access mode : http ://www.topos.ru/article/2079
Voronovich, B. A. (1972) Filosofskij analiz struktury praktiki. Moskva : Mysl'.
Hamidov, V. M. (2004) Spetsyfika sotsialno-filosofskoho analizu fenomena svitohliadnoi svobody osobystosti. Visn. Zaporizkoi derzh. inzhener. akad. Zaporizhzhia, 19, 60–67.
Yermolenko, A. (2002) Praktychna filosofiia Vittorio Hosle. Filosof. Dumka, 5, 128–132.
Zvihlianych, V. O., Tabachkovskyi, V. H. (1981) Spivvidnoshennia teorii i praktyky. Filosof. Dumka, 5, 116–125.
Yonas, H. (2001) Pryntsyp vidpovidalnosti. U poshukakh etyky dlia tekhnolohichnoi tsyvilizatsii. Kyiv : Lybra.
Ioshkin, V. K. (2006) Nesvoboda i svoboda v racional'nom osmyslenii mira. Vopr. Filosofii, 8, 15–28.
Kogan, L. A. (2009) Svoboda – samost' sozidanija. Vopr. Filosofii, 7, 78–90.
Kodalle, Klaus-Mihajel' (1999) Problemy svobody i spravedlivosti. Іdeja spravedlivostі na shilі XX stolіttja : Materіali VI Harkіvs'kih mіzhnarodnih Skovorodinіvs'kih chitan'. Harkіv : Unіversitet vnutrіshnіh sprav.
Kuleba, Zh. Vid laboratorii zmin do kafe Yevropa. Access mode: http ://life.pravda.com.ua/columns/2015/10/31/202481/
Lisovyi, O. S. (2002) Praktychna filosofiia. Prakt. Filosofiia, 1,139–155.
Loi, A. M., Tolstoukhov, A. V. (2000) Praktychna filosofiia sohodennia : predmet i perspektyvy. Prakt. Filosofiia, 1, 6–19.
Lopat'ko, O. «Aspen – Ukraina» sistemnoe formirovanie intellektual'noj jelity. Access mode : http://aspen.org.ua/uk/golovna/blog/item/390-aspen-ukraina-sistemnoe-formirovanie-intellektualnoj-elity
Lukianets, V. S. (2000) Suchasna praktychna filosofiia ta yii vplyv na maibutniu doliu epistemolohii. Prakt. Filosofiia, 1, 88–112.
Pasko, Ya. I. (2004) Ukrainske suspilstvo v antynomichnomu konteksti svobody i nesvobody. Nauka. Relihiia. Suspilstvo, 3, 247–251.
Pyvo i filosofiia (2006) Nevyvchene pyvo ne varto pyty. Kyiv : TOV «Tempora».
Platon (1993) Sobranie sochinenij v chetyreh tomah. Tom 2. Moskva : Mysl'.
Plutarh (1990) Zastol'nye besedy. Lviv : Nauka.
Pryshchak, M. D. (2013) Praktychna filosofiia-ekolohichnyi vymir. Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia IV Vseukrainskyi zizd ekolohiv z mizhnarodnoiu uchastiu, 25-28 veresnia 2013 r. Zbirnyk naukovykh statei. Vinnytsia : Vydavnytstvo-drukarnia DILO.
Filosofskoe kafe. Access mode : http ://dnevnik.bigmir.net/article/344681/
Habermas, Ju. (1996) Komunіkativna dіja і diskurs. Pershodzherela komunіkativnoї fіlosofії : navch. posіb. Kyiv, 84–90.
Ciceron (1993) Rechi. T. II. Moskva : Nauka.
Jaspers, K. (1959) Die grossen Philosophen. Miinchen, 29.
Lipman, M., Sharp, A. M., Oscanyan, F S. (1980) Philosophy in the Classroom. Philadelphia : Temple University Press.
Manfred R. (1972) Rehabilitirung der praktisc hen Philosophie. Freiburg.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
