КОГНІТИВНИЙ КРЕАТИВ У ВИМІРІ КОГНІТИВНИХ ПРАКТИК

Автор(и)

  • Олександра Михайлівна Рубанець Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", Україна https://orcid.org/0000-0002-1826-7163

Ключові слова:

когнітивний креатив, когнітивні практики, соціальна функціональність

Анотація

У статті розкривається перехід від розгляду креативності як менталістського явища до розгляду антропологічного, екзистенційного та соціокультурного підґрунтя когнітивного креативу. Виявляється його відношення до когнітивної системи людини та його укоріненість у соціально-онтологічному пласті творчості. Когнітивний креатив розкривається як здатність людини до трансформації соціальної онтології. Він є проявом глибинних основ когнітивного, що знаходиться в самій людині. Висвітлюються антропологічні, когнітивні, екзістенційні та соціальні умови, які дозволяють вивільнитися автохтонній могутності людини, її здатності до перетворення існуючої дійсності.

Показано, що введення у розгляд когнітивного креативу дає змогу виявити онтологічний і соціально-онтологічний аспект проектування. Автохтонність когнітивного креативу виявляє зв’язок антропологічної, генетичної та екзистенційної основи когнітивного креативу із глибинною укоріненістю когнітивного в соціальне та культурне.

Соціальна функціональність відкриває новий вимір когнітивного креативу — вимір соціальної онтології, характеризує якісний перехід у світ соціальних функцій соціальних систем і соціальних взаємодій. Це вимір системи соціальних і суспільних потреб здійснення соціальних зв’язків та соціальних комунікацій.

У статті розглядається новий шлях до суспільних перетворень через розвиток когнітивних практик, теоретичних і методологічних досягнень і розвиток когнітивного креативу.

Біографія автора

Олександра Михайлівна Рубанець, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"

доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії, факультет соціології і права

Посилання

Adler, Ju. P., Chernyh, E. A. (2001) Znanija i informacija – eto ne odno i to zhe. Informacionnoe obshhestvo, 6, 8–15.

Arshinov, V. I., Budanov, V. G. (2002) Kognitivnye osnovanija sinergetiki. Sinergeticheskaja paradigma : nelinejnoe myshlenie v nauke i iskusstve. Moskva : Progress-Tradicija, 67–108.

Bakcanskij, O. E. (2006) Sovremennyj kognitivizm : filosofija, kognitivnaja nauka, kognitivnye discipliny. Voprosy filosofii, 1, 175–181.

Baksanskij, O. E., Kucher, E. N. (2004) Kognitivnaja filosofija kak metodologicheskaja refleksija kognitivnyh nauk. Sinergeticheskaja paradigma. Kognitivno-kommunikativnye strategii sovremennogo nauchnogo poznanija. Moskva : Progress-Tradicija, 107–130.

Baksanskij, O. E., Kucher, E. N. (2005) Kognitivnye nauki : ot poznanija k dejstviju. Moskva : KomKniga.

Baranov, A. N., Dobrovol'skij, D. O. (1997) Postulaty kognitivnoj semantiki. Izvestija AN., 56, 1, 11–21.

Barrett, K. (2003) Tsyfrovaia transformatsiia. Korporativnye sistemy, 6, 63–66.

Bell, D. (1986) Social'nye ramki informacionnogo obshhestva. Novaja tehnokraticheskaja volna na Zapade. Moskva : Progress, 330–342.

Bell, D. (1999) Grjadushhee postindustrial'noe obshhestvo. Opyt social'nogo prognozirovanija. Moskva : Asademia.

Beskova, I. A. (1993) Kognitivno-psihologicheskie aspekty myshlenija kreativnyh lichnostej. Nauchnyj progress : Kognitivnye i sociokul'turnye aspekty, 46–101.

Beskova, I.A. (2001) Jevoljucija i soznanie (Kognitivno-simvolicheskij analiz). Moskva : IFRAN.

Bryzhko, V.M., Halchenko, O.M., Tsymbaliuk, V.S., Oriekhov, O.A., Chornobrov, A.M. (2002) Informatsiine suspilstvo. Kyiv : Intehral.

Buch, G. (1992) Ob’ektno-orientirovannoe proektirovanie s primerami ispolnenija. – Moskva : Konkord.

Buch, G. (1999) Ob’ektno-orientirovannyj analiz i proektirovanie s primerami prilozhenij na S++. Sankt-Peterburg : Nevskij dialekt.

Buch, G., Rambo, D., Dzhekobson, A. (2000) Jazyk UML. Rukovodstvo pol'zovatelja. Moskva : DMK.

Vlissides, D. (2002) Predislovie Dzhona Vlissidesa. Sovremennoe proektirovanie na S++. Obobshhennoe programmirovanie i prikladnye shablony proektirovanija. Serija S++. In-Depth. T. 3. Moskva : Vil'jams, 15–16.

Gamma, Je. (2002) Predislovie. Bek, K. Ekstremal'noe programmirovanie. Sankt-Peterburg : Piter, 13–14.

Gejts, B. (1996) Doroga v budushhee. Moskva : Izd. otd. «Rus. red.» 100 “Channel Tracing Ltd”.

Gejts, B. (2003) Biznes so skorost'ju mysli : Kak dobit'sja uspeha v informacionnuju eru. Moskva : Eksmo.

Gerasimova, I. A. (2004) Dialog kul'tur i kognitivnaja jevoljucija. Jevoljucija. Myshlenie. Soznanie. (Kognitivnyj podhod i sovremennaja jepistemologija). Moskva : Kanon+, 169–222.

Golobuckij, A. P. (2003) Formirovanie informacionnogo obshhestva v Ukraine : sostojanie i tekushhie zadachi. Informacionnoe obshhestvo, 2, 55–56.

Gutner, G. V. (2005) Transcendentalizm i ponimanie sub#ektivnosti. Metodologija nauki : status i programmy. Moskva : Institut filosofii RAN, 8–40.

Gutner, G. V. (2004) Sub’ekt kak jenergija. Sinergeticheskaja paradigma. Kognitivno-kommunikativnye strategii sovremennoj nauki. Moskva : Progress-Tradicija, 490–502.

Gutner, G.B. (1999) Ontologija matematicheskogo diskursa. Sushhnost' i struktura v matematicheskom rassuzhdenii. Moskva : Izdatel'stvo Moskvaskogo Kul'turologicheskogo Liceja.

Demkova, M. (2004) Fihel M. Informatsiia yak osnova informatsiinoho suspilstva : vyznachennia poniattia ta pravove rehuliuvannia. Informatsiine suspilstvo. Shliakh Ukrainy. Kyiv : Fond «Informatsiine suspilstvo Ukrainy», 150–163.

Zhuravskyi, V.S., Rodionov, M.K., Zhyliaiev, I.B. (2004) Ukraina na shliakhu do informatsiinoho suspilstva. Kyiv : Politekhnika.

Ishmuratov, A. G. (1994) Logiko-kognitivnyj analiz ontologii diskursa. Racional'nost' i semiotika diskursa. Kiev : Naukova dumka.

Knjazev, V.N. (1990) Chelovek i tehnologija (social'no-filosofskij aspekt). – Kiev : Lybid'.

Knjazeva, E.N. (2004) Metody nelinejnoj dinamiki v kognitivnoj nauke. Sinergetika i psihologija : kognitivnye processy. Moskva : Kogito-Centr, 5, 29–48.

Knjazeva, E.N., Aljushin, A.L. (2007) Jendofizika i vremennye shkaly virtual'nogo vosprijatija. Voprosy filosofii, 2, 80–96.

Konverskij, A.E. (2000) Teorija i ee obosnovanie. Kiev : Centr praktichnoj fіlosofii.

Konstantin, L. (2004) Chelovecheskij faktor v programmirovanii. Sankt-Peterburg : Simvol-Pljuc.

Krivyh, L. V. (2005) Kommunikacija i chelovek kak «tekst». Protivorechie i diskurs. Moskva : IFRAN, 108–122.

Merkulov, I. P. (2000) Fenomen soznanija kognitivnye istoki kul'tury. Filosofija nauki, 6, 57–65.

Merkulov, I. P. (2005) Kognitivnye sposobnosti. Moskva : IFRAN.

Rubanec', O.M. (2006) Іnformacіjne suspіl'stvo : kognіtivnij kreativ postneklasichnih doslіdzhen'. K. : PARAPAN.

Serl, Dzh. (2002) Otkryvaja soznanie zanovo. Moskva : Ideja-Press.

Fauler, M. (2004) Arhitektura korporativnyh programmnyh prilozhenij. Moskva : Vil'jams.

Charnecki, K., Ajzeneker, U. (2005) Porozhdajushhee programmirovanie : Metody, instrumenty, primenenie. Sankt-Peterburg : Piter.

Julina, N. S. (2003) D.Dennet : samost' kak «centr narrativnoj gravitacii» ili pochemu vozmozhny samostnye komp'jutery. Voprosy filosofii, 2, 104–120.

Jakobson, A., Buch, G., Rambo, D. (2002) Unificirovannyj process razrabotki programmnogo obespechenija. Sankt-Peterburg : Piter.

Fowler, M. (2000-2004) Is Design Dead? Access mode : http://martinfowler.com/articles/designDead.html

Jacobson, I. (2005) Successful Enterprise Architecture. Access mode : http://www.ivarjacobson.com/html/content/presentations/Successful%20Enterprise%20Architecture%202005-02-22fin.pdf

Jacobson, I. (2005) Aspect-Oriented Software Development with Use Cases. Addison-Wesley Professional.

Jacobson, I. (2003) Use Cases – Yesterday, Today, and Tomorrow. Access mode : http ://www.ivarjacobson.com/publications/uc/UseCases_TheRationalEdge_Mar2003.pdf

Jackendoff, R. (1994) Is there a faculty of social cognition? L.; N.Y. : Routledge, Vol.III. Anthropology, 626–640.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-11-21

Номер

Розділ

Філософія