КОГНІТИВНИЙ КРЕАТИВ У ВИМІРІ КОГНІТИВНИХ ПРАКТИК
Ключові слова:
когнітивний креатив, когнітивні практики, соціальна функціональністьАнотація
У статті розкривається перехід від розгляду креативності як менталістського явища до розгляду антропологічного, екзистенційного та соціокультурного підґрунтя когнітивного креативу. Виявляється його відношення до когнітивної системи людини та його укоріненість у соціально-онтологічному пласті творчості. Когнітивний креатив розкривається як здатність людини до трансформації соціальної онтології. Він є проявом глибинних основ когнітивного, що знаходиться в самій людині. Висвітлюються антропологічні, когнітивні, екзістенційні та соціальні умови, які дозволяють вивільнитися автохтонній могутності людини, її здатності до перетворення існуючої дійсності.
Показано, що введення у розгляд когнітивного креативу дає змогу виявити онтологічний і соціально-онтологічний аспект проектування. Автохтонність когнітивного креативу виявляє зв’язок антропологічної, генетичної та екзистенційної основи когнітивного креативу із глибинною укоріненістю когнітивного в соціальне та культурне.
Соціальна функціональність відкриває новий вимір когнітивного креативу — вимір соціальної онтології, характеризує якісний перехід у світ соціальних функцій соціальних систем і соціальних взаємодій. Це вимір системи соціальних і суспільних потреб здійснення соціальних зв’язків та соціальних комунікацій.
У статті розглядається новий шлях до суспільних перетворень через розвиток когнітивних практик, теоретичних і методологічних досягнень і розвиток когнітивного креативу.Посилання
Adler, Ju. P., Chernyh, E. A. (2001) Znanija i informacija – eto ne odno i to zhe. Informacionnoe obshhestvo, 6, 8–15.
Arshinov, V. I., Budanov, V. G. (2002) Kognitivnye osnovanija sinergetiki. Sinergeticheskaja paradigma : nelinejnoe myshlenie v nauke i iskusstve. Moskva : Progress-Tradicija, 67–108.
Bakcanskij, O. E. (2006) Sovremennyj kognitivizm : filosofija, kognitivnaja nauka, kognitivnye discipliny. Voprosy filosofii, 1, 175–181.
Baksanskij, O. E., Kucher, E. N. (2004) Kognitivnaja filosofija kak metodologicheskaja refleksija kognitivnyh nauk. Sinergeticheskaja paradigma. Kognitivno-kommunikativnye strategii sovremennogo nauchnogo poznanija. Moskva : Progress-Tradicija, 107–130.
Baksanskij, O. E., Kucher, E. N. (2005) Kognitivnye nauki : ot poznanija k dejstviju. Moskva : KomKniga.
Baranov, A. N., Dobrovol'skij, D. O. (1997) Postulaty kognitivnoj semantiki. Izvestija AN., 56, 1, 11–21.
Barrett, K. (2003) Tsyfrovaia transformatsiia. Korporativnye sistemy, 6, 63–66.
Bell, D. (1986) Social'nye ramki informacionnogo obshhestva. Novaja tehnokraticheskaja volna na Zapade. Moskva : Progress, 330–342.
Bell, D. (1999) Grjadushhee postindustrial'noe obshhestvo. Opyt social'nogo prognozirovanija. Moskva : Asademia.
Beskova, I. A. (1993) Kognitivno-psihologicheskie aspekty myshlenija kreativnyh lichnostej. Nauchnyj progress : Kognitivnye i sociokul'turnye aspekty, 46–101.
Beskova, I.A. (2001) Jevoljucija i soznanie (Kognitivno-simvolicheskij analiz). Moskva : IFRAN.
Bryzhko, V.M., Halchenko, O.M., Tsymbaliuk, V.S., Oriekhov, O.A., Chornobrov, A.M. (2002) Informatsiine suspilstvo. Kyiv : Intehral.
Buch, G. (1992) Ob’ektno-orientirovannoe proektirovanie s primerami ispolnenija. – Moskva : Konkord.
Buch, G. (1999) Ob’ektno-orientirovannyj analiz i proektirovanie s primerami prilozhenij na S++. Sankt-Peterburg : Nevskij dialekt.
Buch, G., Rambo, D., Dzhekobson, A. (2000) Jazyk UML. Rukovodstvo pol'zovatelja. Moskva : DMK.
Vlissides, D. (2002) Predislovie Dzhona Vlissidesa. Sovremennoe proektirovanie na S++. Obobshhennoe programmirovanie i prikladnye shablony proektirovanija. Serija S++. In-Depth. T. 3. Moskva : Vil'jams, 15–16.
Gamma, Je. (2002) Predislovie. Bek, K. Ekstremal'noe programmirovanie. Sankt-Peterburg : Piter, 13–14.
Gejts, B. (1996) Doroga v budushhee. Moskva : Izd. otd. «Rus. red.» 100 “Channel Tracing Ltd”.
Gejts, B. (2003) Biznes so skorost'ju mysli : Kak dobit'sja uspeha v informacionnuju eru. Moskva : Eksmo.
Gerasimova, I. A. (2004) Dialog kul'tur i kognitivnaja jevoljucija. Jevoljucija. Myshlenie. Soznanie. (Kognitivnyj podhod i sovremennaja jepistemologija). Moskva : Kanon+, 169–222.
Golobuckij, A. P. (2003) Formirovanie informacionnogo obshhestva v Ukraine : sostojanie i tekushhie zadachi. Informacionnoe obshhestvo, 2, 55–56.
Gutner, G. V. (2005) Transcendentalizm i ponimanie sub#ektivnosti. Metodologija nauki : status i programmy. Moskva : Institut filosofii RAN, 8–40.
Gutner, G. V. (2004) Sub’ekt kak jenergija. Sinergeticheskaja paradigma. Kognitivno-kommunikativnye strategii sovremennoj nauki. Moskva : Progress-Tradicija, 490–502.
Gutner, G.B. (1999) Ontologija matematicheskogo diskursa. Sushhnost' i struktura v matematicheskom rassuzhdenii. Moskva : Izdatel'stvo Moskvaskogo Kul'turologicheskogo Liceja.
Demkova, M. (2004) Fihel M. Informatsiia yak osnova informatsiinoho suspilstva : vyznachennia poniattia ta pravove rehuliuvannia. Informatsiine suspilstvo. Shliakh Ukrainy. Kyiv : Fond «Informatsiine suspilstvo Ukrainy», 150–163.
Zhuravskyi, V.S., Rodionov, M.K., Zhyliaiev, I.B. (2004) Ukraina na shliakhu do informatsiinoho suspilstva. Kyiv : Politekhnika.
Ishmuratov, A. G. (1994) Logiko-kognitivnyj analiz ontologii diskursa. Racional'nost' i semiotika diskursa. Kiev : Naukova dumka.
Knjazev, V.N. (1990) Chelovek i tehnologija (social'no-filosofskij aspekt). – Kiev : Lybid'.
Knjazeva, E.N. (2004) Metody nelinejnoj dinamiki v kognitivnoj nauke. Sinergetika i psihologija : kognitivnye processy. Moskva : Kogito-Centr, 5, 29–48.
Knjazeva, E.N., Aljushin, A.L. (2007) Jendofizika i vremennye shkaly virtual'nogo vosprijatija. Voprosy filosofii, 2, 80–96.
Konverskij, A.E. (2000) Teorija i ee obosnovanie. Kiev : Centr praktichnoj fіlosofii.
Konstantin, L. (2004) Chelovecheskij faktor v programmirovanii. Sankt-Peterburg : Simvol-Pljuc.
Krivyh, L. V. (2005) Kommunikacija i chelovek kak «tekst». Protivorechie i diskurs. Moskva : IFRAN, 108–122.
Merkulov, I. P. (2000) Fenomen soznanija kognitivnye istoki kul'tury. Filosofija nauki, 6, 57–65.
Merkulov, I. P. (2005) Kognitivnye sposobnosti. Moskva : IFRAN.
Rubanec', O.M. (2006) Іnformacіjne suspіl'stvo : kognіtivnij kreativ postneklasichnih doslіdzhen'. K. : PARAPAN.
Serl, Dzh. (2002) Otkryvaja soznanie zanovo. Moskva : Ideja-Press.
Fauler, M. (2004) Arhitektura korporativnyh programmnyh prilozhenij. Moskva : Vil'jams.
Charnecki, K., Ajzeneker, U. (2005) Porozhdajushhee programmirovanie : Metody, instrumenty, primenenie. Sankt-Peterburg : Piter.
Julina, N. S. (2003) D.Dennet : samost' kak «centr narrativnoj gravitacii» ili pochemu vozmozhny samostnye komp'jutery. Voprosy filosofii, 2, 104–120.
Jakobson, A., Buch, G., Rambo, D. (2002) Unificirovannyj process razrabotki programmnogo obespechenija. Sankt-Peterburg : Piter.
Fowler, M. (2000-2004) Is Design Dead? Access mode : http://martinfowler.com/articles/designDead.html
Jacobson, I. (2005) Successful Enterprise Architecture. Access mode : http://www.ivarjacobson.com/html/content/presentations/Successful%20Enterprise%20Architecture%202005-02-22fin.pdf
Jacobson, I. (2005) Aspect-Oriented Software Development with Use Cases. Addison-Wesley Professional.
Jacobson, I. (2003) Use Cases – Yesterday, Today, and Tomorrow. Access mode : http ://www.ivarjacobson.com/publications/uc/UseCases_TheRationalEdge_Mar2003.pdf
Jackendoff, R. (1994) Is there a faculty of social cognition? L.; N.Y. : Routledge, Vol.III. Anthropology, 626–640.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).