СУСПІЛЬНІ КОЛІЗІЇ ТА ПЕРЕТВОРЕНІ ФОРМИ ПРОЦЕСУ ПОСТАВАННЯ ЛЮДИНИ ДІЙСНОЇ ТА СУСПІЛЬСТВА ГІДНОГО
Ключові слова:
діалектика, світорозуміння, світогляд, світовідтворення, потенціал «інакше-можливого», гуманізмАнотація
В статті на основі характеристик сучасного суспільства розкривається процес поставання гідної людини в гідному суспільстві, обґрунтовується роль суперечностей у розв’язанні колізій та вирішенні накопичених проблем суспільного розвитку.
Автором окреслюються напрями формування методологічного фундаменту та методичної бази, механізми та засоби стимулювання цивілізаційного вибору людини через формування та актуалізацію матриці «інакше-можливого» як джерела детонації практичного перетворення в ритміці формотворчість-культуротворчість-свободотворчість. Визначається відповідне коло проблем гуманізації суспільного життя та механізмів їх вирішення на всіх рівнях системи управління.
Методологія перетворених форм дозволяє опрацювати механізми сприяння або сповільнення процесів суспільного розвитку. Ірраціональні перетворені форми виникають та розгортаються під впливом біологізму, суб’єктивізму, солідарності.
Визначено теоретичне підґрунтя, необхідність та методи подолання ірраціональних перетворених форм. Визначається нова основа побудови матриці «інакше-можливого» – це творчий підхід, завдяки якому опрацьовано дійсно гуманістичний напрям розвитку: формується матеріальна та ідеальна основа нового основного відношення – суб’єкт-суб’єктного; виникає тяжіння до досконалості як цілеспрямоване здійснення в режимі со-творчості в критеріях-координатах корисності-добра-краси-істини. Результат – розгортаються нові формати світосприйняття, світогляду та світовідтворення, на основі суб’єкт-суб’єктних, а потому – суб’єктно-суб’єктісних взаємовідносин дійсної людини у гідному суспільстві; визначені атрибути дійсної свободи кожного-багатьох-всіх у сходженні до креатосфери, стають новими принципами мислення, відбудови стосунків та організації життя. Саме це потребує подальшого дослідження, теоретичного обґрунтування та практичного втілення.Посилання
Batishhev, G.S. (1969) Dejatel'nostnaja sushhnost' cheloveka kak filosofskij princip. Problema cheloveka v sovremennoj filosofii. Moskva, 3-114.
Bodrijjar, Zh. Simuljakry i simuljacija (1996) Filosofija jepohi postmoderna: Sb. perevodov i referatov. Minskn: Izd. OOO Krasiko-print.
Bosenko, V.A. (2004) Vospitat' vospitatelja. Zametki po filosofskim voprosam pedagogiki i pedagogicheskim problemam filosofii. Kiev: Vseukrainskij sojuz rabochih.
Bosenko, V.A. (2001) Vseobshhaja teorija razvitija. Kiev: Kievskij jekologo-kul'turnyj centr.
Brysina, T.N. (1992) Soznanie v sovremennom mire. Saratov: Izd-vo Sarat. un-ta.
Veber, Maks. (1994) Izbrannoe. Obrazovanie obshhestva. Moskva : Jurist.
Zlotina, M.L. (2008) Dialektika. Kiev: PARAPAN.
Il'enkov, Je.V. (1968) Ob idolah i idealah. Moskva : Nauka.
Kravchenko, A.I. (1990) «Mir naiznanku»: metodologija prevrashhennoj formy. Sociologicheskie issledovanija. №12, 23-36.
Langshtejn, M. (1969) Irracional'nye i prevrashhennye formy jekonomicheskih otnoshenij. Jekonomicheskie nauki. №1, 16-22.
Mamardashvili, M.I. (1970) Forma prevrashhennaja. Filosofskaja jenciklopedija. Moskva. V.5, 387.
Marks, K. Jengel's, F (1984) Jekonomicheskie rukopisi 1857-1859 godov. P.1.
Melnychenko, A.A. (2006) Peretvoreni formy u vykhovnykh praktykakh suchasnoho sotsiumu. Dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata sotsiolohichnykh nauk za spetsialnistiu 09.00.10 – filosofiia osvity. Kyiv , NTUU «KPI».
Naumenko, L.K. (2008) Materializm i postmodernism. "Materіalіzm ta empіrіokriticizm" – shedevr svіtovoї fіlosofs'koї dumki : materіali mіzhnarodnoї naukovo-praktichnoї konferencії 27-28 listopada 2008 roku. Kyiv: NTUU "KPІ", 159-160.
Novіkov, B.V. (2009) Dvadcat' shest' tezisov ob upravlenii i vlasti. Suchasnі problemi upravlіnnja: materіali V Mіzhnarodnoї naukovo-praktichnoї konferencії 26-27 listopada 2009 r., Kiev. Kiev : NTUU «KPІ», 82-84.
Novikov, B.V. (1998) Tvorchist yak sposib zdiisnennia humanizmu. – Kiev: NTUU «KPI».
Novіkov, G.B. (2008) Po nauke - znachit svobodno. "Materіalіzm ta empіrіokriticizm"- shedevr svіtovoї fіlosofs'koї dumki: materіali mіzhnarodnoї naukovo-praktichnoї konferencії 27-28 listopada 2008 roku. Kiev: NTUU "KPІ", 159-160.
Tulchynska, S.O., Melnychenko, A.A., Akimova, O.A. (2012) Upravlinnia u sferi osvity i nauky yak faktor zabezpechennia staloho rozvytku derzhavy ta rehioniv. Kyiv : Vydavnytstvo VP «Edelveis».
Hamidov, A.A. (1980) Ponjatie prevrashhennoj formy. Materialisticheskaja dialektika kak logika. Alma-Ata, 237-249.
Shkepa, M.O. Fenomenologija istorii v transformacijah kul'tury. Kiev : Knizhnoe izd-vo NAU, 2005.
Haken, G. (1985) Sinergetika. Ierarhii neustojchivosti v samoorganizujushhihsja sistemah i ustrojstvah. – Moskva: Mir.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).