ПРОБЛЕМА ІСНУВАННЯ ЛЮДИНИ В НІМЕЦЬКОМУ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМІ
Ключові слова:
буття людини, буття у собі, існування, страх, самотність, полишеність людини у світіАнотація
Екзистенціалізм – це у першу чергу філософія людини, філософія людського буття, яка, у свою чергу, виходить з людини.
«Останнє філософське питання» сформулював М. Гайдеггер – це було питання про “смисл сущого”, про визначення людського буття. М. Гайдеггер формулює також поняття “повсякденного існування” та його суб’єкта, протиставляє “повсякденне існування” та “повсякденність” “справжньому людському буттю”. Справа в тому, що у “повсякденному” бутті люди живуть “як усі”, підпорядковані цілком певним законам та приписам. Якщо ж людина вирішує слідувати “справжньому існуванню”, підпорядковуючи себе своєму “Я”, своїм внутрішнім спонукам, вона сама за все відповідає, оскільки вона є вільною.
К. Ясперс спробував, встановити діагноз “хвороби нашого сторіччя”, який полягає у констатації домінування “масового існування” над окремою особистістю. Мета філософії за цих умов набуває характеру “філософії існування” і є терапевтичною: шляхом апеляції до окремої особистості, її “самості”, необхідно вказати вихід з “несправжнього існування людини маси” до “справжнього існування” й тим самим забезпечити “свободу” у світі, де панує “маса”.
Людина не терпить своєї відповідальності та свободи, уникає їх і тому змушена залишитися у сфері повсякденності. Тому, згідно з екзистенціалістами, не перебудова власне суспільних відносин між людьми, не зміна способу виробництва повернуть людині її справжнє людське буття й перетворять її знову з речі на людину, а перебудова, зміна її свідомості.Посилання
Bychko, A.K. (1985). Critical analysis of the philosophical concepts of the youth rebellion. Kiev: High School (In Russian).
Bychko, I.V. (1973). In the labyrinths of freedom. Moscow: Politizdat (In Russian).
Gadamer, H. (1996).Twentieth Century: Reflections on experiences. Problems of Philosophy, 7, 127-132 (In Russian).
Husserl, E. (1994). Phenomenology of inner consciousness of time. Collected Works. Moscow: Thought (In Russian).
Dolgov, K.M. (1990). From Kierkegaard to Camus. Moscow: Art (In Russian).
Kierkegaard, S. (1994). Fear and trembling. Moscow: Gnosis (In Russian).
Mikhailov, F.T. (1986). The mystery of the human "I". Moscow: Politizdat (In Russian).
Molchanov, V. (1988). Ontology and study of phenomenology in Husserl and Heidegger. Problems of ontology in contemporary philosophy, 333 (In Russian).
Rutkiewicz, A.M. (1985). From Freud to Heidegger: A сritical essay of existential psychoanalysis. Moscow: Politizdat (In Russian).
Heidegger, M. (1993). Time and Being. Moscow: Republic (In Russian).
Jaspers, K. (1991). The meaning and purpose of history. Moscow: Republic (In Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
