ПРОБЛЕМА ІСНУВАННЯ ЛЮДИНИ В НІМЕЦЬКОМУ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМІ

Людмила Василівна Сторіжко

Анотація


Екзистенціалізм – це у першу чергу філософія людини, філософія людського буття, яка, у свою чергу, виходить з людини.

«Останнє філософське питання» сформулював М. Гайдеггер – це було питання про “смисл сущого”, про визначення людського буття. М. Гайдеггер формулює також поняття “повсякденного існування” та його суб’єкта, протиставляє “повсякденне існування” та “повсякденність” “справжньому людському буттю”. Справа в тому, що у “повсякденному” бутті люди живуть “як усі”, підпорядковані цілком певним законам та приписам. Якщо ж людина вирішує слідувати “справжньому існуванню”, підпорядковуючи себе своєму “Я”, своїм внутрішнім спонукам, вона сама за все відповідає, оскільки вона є вільною.

К. Ясперс спробував,  встановити діагноз “хвороби нашого сторіччя”, який полягає у констатації домінування “масового існування” над окремою особистістю. Мета філософії за цих умов набуває характеру “філософії існування” і є терапевтичною: шляхом апеляції до окремої особистості, її “самості”, необхідно вказати вихід з “несправжнього існування людини маси” до “справжнього існування” й тим самим забезпечити “свободу” у світі, де панує “маса”.

Людина не терпить своєї відповідальності та свободи, уникає їх і тому змушена залишитися у сфері повсякденності. Тому, згідно з екзистенціалістами, не перебудова власне суспільних відносин між людьми, не зміна способу виробництва повернуть людині її справжнє людське буття й перетворять її знову з речі на людину, а перебудова, зміна її свідомості.

Ключові слова


буття людини; буття у собі; існування; страх; самотність; полишеність людини у світі

Повний текст:

PDF

Посилання


Bychko, A.K. (1985). Critical analysis of the philosophical concepts of the youth rebellion. Kiev: High School (In Russian).

Bychko, I.V. (1973). In the labyrinths of freedom. Moscow: Politizdat (In Russian).

Gadamer, H. (1996).Twentieth Century: Reflections on experiences. Problems of Philosophy, 7, 127-132 (In Russian).

Husserl, E. (1994). Phenomenology of inner consciousness of time. Collected Works. Moscow: Thought (In Russian).

Dolgov, K.M. (1990). From Kierkegaard to Camus. Moscow: Art (In Russian).

Kierkegaard, S. (1994). Fear and trembling. Moscow: Gnosis (In Russian).

Mikhailov, F.T. (1986). The mystery of the human "I". Moscow: Politizdat (In Russian).

Molchanov, V. (1988). Ontology and study of phenomenology in Husserl and Heidegger. Problems of ontology in contemporary philosophy, 333 (In Russian).

Rutkiewicz, A.M. (1985). From Freud to Heidegger: A сritical essay of existential psychoanalysis. Moscow: Politizdat (In Russian).

Heidegger, M. (1993). Time and Being. Moscow: Republic (In Russian).

Jaspers, K. (1991). The meaning and purpose of history. Moscow: Republic (In Russian).


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Бычко А.К. Критический анализ философских концепций молодежного бунтарства  / А.К. Бычко. – Киев: Вища школа, 1985. – 150 с.

2. Бычко И.В. В лабиринтах свободы / И.В. Бычко. – М.: Политиздат, 1973. – 159 с.

3. Гадамер Х. ХХ век: размышление о пережитом / Х. Гадамер // Вопросы философии.  –1996. – №7. – С.127-132.

4. Гуссерль Э. Феноменология внутреннего сознания времени. Собрание сочинений / Э. Гуссерль. – М.: Мысль, 1994. – 220 с.

5. Долгов К.М. От Киркегора до Камю / К.М. Долгов. – М.: Искусство, 1990. –388 с.

6. Кьеркегор С. Страх и трепет / C. Кьеркегор. – М.: Гнозис, 1994. – 382 с.

7. Михайлов Ф.Т. Загадка человеческого «Я» / Ф.Т. Михайлов. – М.: Политиздат, 1986. – 248 с.

8. Молчанов В. Онтология и обоснование феноменологии у Гуссерля и Хайдеггера  / В. Молчанов // Проблемы онтологии в современной  буржуазной философии. – Рига: Зинатне, 1988. –333 с.

9. Руткевич А.М. От Фрейда к Хайдеггеру: Критический очерк экзистенциального психоанализа / А.М. Руткевич. – М.: Политиздат, 1985. – 175 с.

10. Хайдеггер М. Время и бытие / М. Хайдеггер. – М.: Республика, 1993. – 445 с.

11. Ясперс К. Смысл и назначение истории / К. Ясперс. – М.: Республика, 1991. – 554 с.



Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.