СТУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ
Ключові слова:
структурні компоненти ЦСС, спрямованість, цінності, ціннісні орієнтації, смисложиттєві орієнтації, самоактуалізаціяАнотація
Предметом дослідження є ціннісно-смислова сфера особистості як складноорганізована, багаторівнева структурна одиниця. В статті розкрито концептуальні положення визначення основних структурних компонентів ціннісно-смислової сфери особистості. Зміна соціальних умов певною мірою впливає на розвиток ціннісно-смислової сфери студентів, що проявляється у подальшому закріпленні існуючої ціннісної ієрархії особистості, переосмисленні, трансформуванні системи ціннісних орієнтацій або виступає як підґрунтя для руйнування старих і виникнення нових життєвих установок особистості. Особливості структури ціннісно-смислової сфери особистості є інформативними щодо ступеня моральності, духовності особистості, характеристик міжособистісної взаємодії з навколишнім середовищем, громадської позиції та рівня домагань. Проаналізовано та доведено доцільність включення кожного структурного компоненту в загальну теоретичну модель ціннісно-смислової сфери особистості. Кожен компонент даної структури може вивчатися як самостійно, так і комплексно, з метою діагностики особливостей світогляду особистості, а також виявлення і подальшої психологічної підтримки проблемних ситуацій, що пов’язані з визначенням цілей та напряму життєдіяльності особистості, життєвих
пріоритетів та смислу життя.
Посилання
Abul'khanova, K. A., Berezina, T. N. (2001) Vremia lichnosti i vremia zhizni. Sankt-Peterburg : Alteiia.
Ball, G. O. (2001) Osobystisna svoboda i gumanizacija osvity. Praktychna psyhologija ta social'na robota, 1, 3.
Ball, G. A. (1993) Kontseptsiia samoaktualizatsii lichnosti v gumanisticheskoi psikhologi. Kiev : Donetsk.
Bozhovich, L. I. (2001) Problemy formirovaniia lichnosti : izbrannye psikhologicheskie trudy. Voronezh : MODEK.
Boryshevs'kyj, M. J. (1997) Duhovni cinnosti jak determinanta gromadjans'kogo vyhovannja osobystosti. Cinnosti osvity i vyhovannja. Kiev, 21–25.
Bratus', B. S. (1981) K izucheniiu smyslovoi sfery lichnosti. Vesti. Moskovskogo universitet, seriia 14, Psikhologiia, 2, 46–55.
Vakhromov, E. E. (2001) Psikhologicheskie kontseptsii razvitiia cheloveka : teoriia samo-aktualizatsii. Moskva : Mezhdunarodnaia pedagogicheskaia akademiia.
Dontsov, A. I. (1975) O tsennostnykh faktorakh formirovaniia lichnosti Sotsial'no-psikhologicheskie problemy formirovaniia lichnosti i uchebno-vospitatel'nyi protsess. Moskva, 130–140.
Zhulanova, I. V., Medvedev, A. M. (2006) Vozrastno-psikhologicheskie osobennosti sovremennogo studenchestva. Izvestiia Volgogradskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta, 1, 50–54.
Klochko, V. E., Galazhinskii, E. V. (2000) Samorealizatsiia lichnosti : sistemnyi vigliad. Tomsk : Izdatel'stvo Tomskogo un-ta.
Kozlova, N.V., Berestneva, O.G., Shelekhov, I.L.. (2009) Osobennosti lichnostnogo i pro-fessional'nogo stanovlennia studentov universiteta. Vestnik TGPU, 9 (87), 103–107.
Leont'ev, D.A. (2005) Dukhovnost', samoreguliatsiia i tsennosti. Gumanitarnye problemy sovremennoi psikhologii : Izvestiia Taganrogskogo gosudarstvennogo radiotekhnicheskogo universiteta. 7, 16-21.
Maslou, A. (1982) Samoaktualizatsiia. Psikhologiia lichnosti. Moskva : Izdatel'stvo Moskovskogo universiteta, 108–117.
Moskalenko, A. T., Serzhantov, V. F. (1989) Smysl zhizni i lichnost'. Novosibirsk : Nauka.
Miasishchev, V. N. (2000) Poniatie lichnosti v aspektakh normy i patologi. Psikhologiia lichnosti v trudakh otechestvennykh psikhologov. Sankt-Peterburg : Piter, 34–39.
Novikov, V. V. (2003) Sotsial'naia psikhologiia : fenomen i nauka. Moskva : Izdatel'stvo instituta psikhoterapii.
Pashukova, T. I. (2008) Psikhologicheskie osobennosti konsul'tirovaniia molodezhi, stremiashcheisia k dukhovnomu razvitiiu i psikhicheskomu samosovershenstvovaniiu. Aktual'ni problemy psyhologii' : Psyhologija navchannja. Genetychna psyhologija. Medychna psyhologija. Kyi'v-Nizhyn, T. 10, 6, 28–31.
Sokolova, A. V., Shcherbakova, I. O. (2003) Tsennostnye orientatsii post-sovetskogo gumanitar-nogo studenchestva. Sotsis. 9.
Startsev, M.Iu. (2009) Tsennostno-smyslovaia sfera lichnosti kak problema psikhologii vysshei shkoly. Aktual'nye problemy gumanitarnykh i estestvennykh nauk, 2, 323–325.
Uznadze, D. N. (2000) Ustanovka u cheloveka. Problema ob"ektivatsii. Psikhologiia lichnosti v trudakh otechestvennykh psikhologov. Sankt-Peterburg : Piter, 87–91.
Sheffer, D. (2003) Deti i podrostki : psikhologiia razvitiia. Sankt-Peterburg : Piter.
Iadov, V.A. (1994) Sotsial'naia identifikatsiia v krizisnom obshchestve. Sotsiologicheskii zhurnal, 1, 35–52.
Iadov, V. A., Semenov, A. A., Vodzinskaia, V. V (2013) Samoreguliatsiia i prognozirovanie sot-sial'nogo povedeniia lichnosti : Dispozitsionnaia kontseptsіia. Moskva : TsSPiM.
Ianitskii, M. S. (2000) Tsennostnye orientatsii lichnosti kak dinimicheskaia sistema. Kemerovo : Kuzbassvuzizdat.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
