НОВІ ПЕРСПЕКТИВИ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА ПОЛІТИКИ ПРОВЕДЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЯК РУШІЙНІ ГЕОПОЛІТИЧНІ ЧИННИКИ

Автор(и)

  • Tomasz Stepien Вроцлавський університет технологій, Польща

Ключові слова:

геополітичний фактор, політика проведення досліджень, глобалізація

Анотація

Стаття присвячена новим перспективам вищої освіти та політиці проведення європейських досліджень, що виявилися рушійними геополітичними чинниками. Наведено перспективи розвитку процесів інтернаціоналізації, глобалізації та американізації, які у подальшому будуть впливати на розвиток вищої освіти та перетворять її у важливий елемент соціального та геополітичного життя. 

Біографія автора

Tomasz Stepien, Вроцлавський університет технологій

доктор філософських наук, професор кафедри гуманітарних і суспільних наук

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (38) (2013)

Розділ

Матеріали конференції

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).