ВІЗУАЛІЗАЦІЇ СМЕРТІ У ВІРТУАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ

Автор(и)

  • Наталія Сергіївна Герасимова Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Харків, Україна

Ключові слова:

видовищність смерті, медіа-культура, ЗМІ, масова культура, мас-медіа, інформація, візуалізація.

Анотація

Розглянуто візуалізацію смерті як процесу створення й перетворення системи образів і символів смерті, що здійснюється зусиллями держави, засобами масової інформації, сучасним кінематографом, художньою літературою й мистецтвом. Висунуто гіпотезу, що масовидне вторгнення смерті в повсякденність не тільки сприяє нагнітанню страху смерті, але й девальвує її гуманістичний статус і особисту значимість. Виділено важливу тенденцію сучасності: смерть знову стає максимально соціальною й публічною, вона відбувається з однією групою й спостерігається іншою і в цьому, на думку автора, проявляється щось жертовне. Смерть стала знову справою всього соціуму й вимагає собі колективної відповіді. Сучасні засоби масової інформації, втягуючи людство в це колективне шоу, сприяють формуванню глобального культурного соціуму. Таким чином, феномену смерті в сучасному світі знову належать найважливіші соціальні функції, які вона виконувала в архаїчних культурах. Доведено, що сучасна людина поринає в стихію активної візуалізації смерті, що узурпує свідомість через зведення кримінальної хроніки, репортажі з «гарячих точок», незліченну кількість фільмів-жахів. Смерть із таїнства перетворюється в «видовище», фікцію. На думку автора, спроба зробити смерть мотивом сучасних видовищних форм мистецтва пов'язана з тим, що людина не може безпосередньо відчути, сприйняти смерть, а може осягнути її лише як глядач, спостерігача за смертю іншого.

Біографія автора

Наталія Сергіївна Герасимова, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Харків

Аспірант кафедри теоретичної та практичної філософії

Посилання

Ar'es, F. (1992) Chelovek pered licom smerti. Moskva : IG «Progress» «Progress-Akademija».

Belousov, S. A. (1998) Duhovnaja zrelost' lichnosti i otnoshenie k smerti. Psihologija zrelosti i starenija, 4, 47–64.

Bodrijjar, Zh. (2011) Simvolicheskij obmen i smert'. Moskva : Dobrosvet, Izdatel'stvo «KDU». ВІСНИК НТУУ “КПІ”. Філософія. Психологія. Педагогіка. Випуск 1’2015 36

Virilio, P. (2004) Mashina zrenija. Sankt-Peterburg : Nauka.

Gurevich, P. S. (1990) Smert' kak tajna chelovecheskogo bytija. Tokarchik A. Mify o bessmertii. Moskva : Nauka.

Gur'evich, A. Ja. (1984) Kategorii srednevekovoj kul'tury. Moskva : Iskusstvo.

Kanetti, Je. (2007) Massa i vlast'. Moskva : Algoritm, 117-122.

Klenina, E. A., Peskov A. E. (2013) Simvolizacija smerti i prakticheskoe bessmertie. Vestnik AGTU,1(55), 66-70.

Luman, N. Reshenija v informacionnom obshhestve. Access Mode : http://www.soc.pu.ru/publications/pts/luman_i.shtml

Frejd, Z. My i smert'. Access Mode: http://gumanitarist.narod.ru/hitovost/1_mi_i_smert.htm

Shjuc, A. (1988) Struktura povsednevnogo myshlenija. Sociologicheskie issledovanija, 2, 129–137.

Leming, M. R. (2007) Dickinson G. E. Understanding Dying, Death and Bereavement. Wadsworth : Cengage Learning.

Moller, D. W. (1996) Confronting Death : Values, Institutions and Human Mortality. New York, Oxford : Oxford University Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-10-24

Номер

Розділ

Філософія