ТРАНСФОРМАЦІЇ СУЧАСНОГО ЕТИЧНОГО КОНСЕКВЕНЦІАЛІЗМУ: ВІД ГЕДОНІСТИЧНОГО УТИЛІТАРИЗМУ ДО УТИЛІТАРИЗМУ БАЖАННЯ
Ключові слова:
етичний консеквенціалізм, гедоністичний утилітаризм, утилітаризм бажань, задоволення, задоволеність, добробут, благо, спільне благо.Анотація
Пошук відповіді на етичне питання «як правильно жити» передбачає розуміння цілей людського життя, що в кінцевому стані дозволяє обґрунтувати правильний спосіб мислення та поведінки. Здійснений в статі аналіз концепцій сучасного консеквенціалізму в аспекті максимізації добробуту та спільного блага дозволяє побачити проблеми гедоністичного обґрунтування блага та критерію правильності життя в цілому та інститутів, призваних забезпечувати таке правильне життя індивідів та суспільства.
Увага зосереджується на наступних проблемах класичного гедоністичного утилітаризму: суб’єктивності почуття задоволення, наявності негедоністичних мотивів, відсутності єдиної міри задоволень, неможливості міжособистісного порівняння видів задоволення, існуванні межі максимізації задоволень. Досліджуючи трансформації сучасного консеквенціалізму в напрямі утилітаризму бажань, зазначається, що орієнтація на задоволеність як прагнення максимально реалізувати бажання для сучасної людини, є дієвим мотивом дії в напрямі досягнення добробуту та критерієм оцінки її життя. При цьому бажання змістовно пов’язуються із благами, що мають внутрішню цінність та високий ступінь валентності як для себе, так і для інших людей.
Зазначаючи певні проблеми продукування бажань (мінливість бажань, необов’язкова кореляція із добробутом, дефективність низки бажань, складність раціоналізації та калькуляції деяких бажань та міри їхньої інтенсивності), стверджується, що формування здатності до сприяння добробуту інших та реалізації спільного блага потребує додаткових чинників. Тому подолання проблем утилітаризму бажань можливе в синтезі з ідеями етики чесноти та деонтологічної етики.Посилання
Bentam, I. (1998) Vvedenie v osnovanija nravstvennosti i zakonodatel'stva. Moskva : ROSSPEN.
Brandt, R. A (1979) Theory of the Good and the Right. New York : Oxford University Press.
Crisp R. (2014) Well-Being // The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Winter Edition), Edward N. Zalta (ed.). Access Mode : http://plato.stanford.edu/archives/win2014/entries/well-being/
Feldman, F. (2002) The Good Life : A Defense of Attitudinal Hedonism. Philosophy and Phenomenological Research, 65, 604–628.
Feldman, F. (2006) Timmermann's New Paradox of Hedonism : Neither New nor Paradoxical. Analysis. Vol. 66, 1 (Jan.), 76–82.
Griffin, J. (1990) Well-Being. Its meaning, measurement, and moral importance. Oxford : Clarendon Press.
Heathwood, C. (2006) Desire Satisfactionism and Hedonism. Philosophical Studies, 539–563.
Mill, J.S. (2003) Utilitarianism. Consequentialism / edited by Stephen Darwall. Oxford : Blackwell Publishing, 32–63.
Moore, A. (2013) Hedonism. The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Winter Edition), Edward N. Zalta (ed.). Access Mode : http://plato.stanford.edu/archives/win2013/entries/hedonism/
Parfit, D. (1984) Reasons and Persons. Oxford : Clarendon Press.
Schroeder, T. (2014) Desire // The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Spring Edition), Edward N. Zalta (ed.), Access Mode : http://plato.stanford.edu/archives/spr2014/entries/desire/
Solomon, R.C. (2013) Morality and the Good Life : An Introduction to Ethics Through Classical Sources. Fourth Edition. New York City : McGraw Hill Create.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).