ОНТОЛОГІЧНИЙ ВЕКТОР ОСМИСЛЕННЯ МЕДІАКУЛЬТУРИ

Катерина Олександрівна Стецюра

Анотація


Останні десятиліття у гуманітарному дискурсі актуалізувались дослідження медіа, які набули особливого значення у контексті інформаційно-комунікаційної революції ХХ століття. Сформувався особливий тип культури – медіакультура, в якій сьогодні проявляється людський спосіб буття в його антропологічній єдності та онтологічних відмінностях.

У статті визначено два основні вектори дослідження медіакультури – інструментальний та онтологічний, де медіа розуміється як самостійний посередник, як середовище комунікаційних процесів, як світ буття людини. Окреслений ще у 60х роках ХХ ст., він не набув серйозного філософського осмислення у контексті загально філософської проблематики буття.

З метою поглиблення онтологічного осмислення медіакультури автором запропоновано ретроспективу філософських поглядів на категорію «світ» як центральну в онтології у контексті визначення місця медіакультури у світі буття людини. На основі концепцій Р. Декарта, Г. Гегеля, Е. Гуссерля та К. Маркса медіакультуру визначено у кількох буттєвих вимірах – як світ речей, як світ культурних смислів, як світ спілкування та як світ практичного самоздійснення.  Автор приходить до висновку, що необхідно першочергово дивитись на медіакультуру з точки зору можливості застосування людиною поширюваних нею (медіакультурою) ідей, способів поведінки, цінностей, смислів у аспекті ствердження свого буття у світі. Більше того, визначено, що онтологічний підхід ще суттєво розширює осмислення медіакультури та приводить до дослідження проблемного поля співвідношення буття медіакультури та буття як такого.  У контексті концепції буття, запропонованої  М. Гайдеггером, автор звертається до основних категорій, які можуть описувати онтологічний статус медіакультури: буття, регіон буття, наявно суще, суще, тут-буття (присутність), екзистенція. Таким чином, медіакультура постає перед нами як регіон буття, «просвічуючий» через людину.


Ключові слова


медіакультура; онтологія; буття; світ

Повний текст:

PDF

Посилання


Gegel', G. V. F. (1959) Fenomenologija duha. Moskva : Socjekgiz.

Gusserl', Je. (2009) Idei k chistoj fenomenologii i fenomenologicheskoj filosofii, T. 1. Moskva : Akademicheskij Proekt.

Bystrickij, E. K. (1986) Mirovozzrenie lichnosti v svete filosofskoj tradicii : problema edinstva soznanija, znanija i samosoznanija. Mirovozzrencheskaja kul'tura lichnosti. Kiev : Naukova dumka, 89–175.

Ezhova, E.N. (2010) Media-reklamnaja kartina mira : struktura, semiotika, kanaly transljacii : avtoreferat dissertacii na soiskanie uchenoj stepeni doktora filologicheskih nauk : special'nost' 10.01.10 «Zhurnalistika»; [Stavropol'skij gosudarstvennyj universitet]. Voronezh.

Ingarden, R. Vvedenie v fenomenologiju Jedmunda Gusserlja. Lekcija tret'ja. Access mode : https://sites.google.com/site/lubitelkultury/Home-5-33-2

Kuznecova, E. I., Dorozhkin, A. M. (2008) Media i medial'noe : social'no-filosofskij analiz. Vestnik Nizhegorodskogo universiteta im. N.I. Lobachevskogo. Serija Social'nye nauki, 3, 171–186.

Marks, K. (1955) Tezisy o Fejerbahe. Sochinenija, tom 3. Moskva : Gosudarstvennoe izdatel'stvo politicheskoj literatury, 1–4.

Marks, K. (1955) Jekonomichesko-filosofskie rukopisi 1844 goda. Sochinenija, tom 3. Moskva : Gosudarstvennoe izdatel'stvo politicheskoj literatury, 41–174.

Savchuk, V. (2008) Mediafilosofija : formirovanie discipliny. Mediafilosofija. Osnovnye problemy i ponjatija. Sankt-Peterburg : SPb filosofskoe obshhestvo, 7-39

Frankl, V. (1990) Chelovek v poiskah smysla. Moskva : Progress.

Hajdegger, M. (1991) O sushhnosti istiny. Razgovor na proselochnoj doroge. Izbrannye stat'i pozdnego perioda tvorchestva. Moskva : Vysshaja shkola, (Biblioteka filosofa), 8–27.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Гегель Г. В. Ф. Феноменология духа / Г. В. Ф. Гегель. – М.: Соцэкгиз, 1959. – 440 с.

2. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии / Э. Гуссерль. – Т. 1. – М.: Академический Проект, 2009. – 489 с.

3. Быстрицкий Е. К. Мировоззрение личности в свете философской традиции: проблема единства сознания, знания и самосознания / Е. К. Быстрицкий // Мировоззренческая культура личности [Авт. В. П. Иванов, Е. К. Быстрицкий, Н. Ф. Тарасенко, В. П. Козловский]. – К.: Наук. думка, 1986. – С. 89-175

4. Ежова Е.Н. Медиа-рекламная картина мира: структура, семиотика, каналы трансляции: автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора филологических наук: специальность 10.01.10 «Журналистика» / Е.Н. Ежова; [Ставроп. гос. ун-т]. – Воронеж: 2010. – 45 с.

5. Ингарден Р. Введение в феноменологию Эдмунда Гуссерля. Лекция третья [Електронний ресурс] / Р. Ингарден. – Режим доступу: https://sites.google.com/site/lubitelkultury/Home-5-33-2

6. Кузнецова Е.И. Медиа и медиальное: социально-философский анализ / Е. И. Кузнецова, А. М. Дорожкин // Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. Серия Социальные науки. Н.Новгород, Изд-во Нижегородского госуниверситета, 2008. – № 3. – С. 171-186

7. Маркс К. Тезисы о Фейербахе / К. Маркс // Соч. 2-е изд., т. 3. – М.: Гос.изд-во полит.лит-ры, 1955. – С. 1 - 4.

8. Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 года / К. Маркс // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд., т. 42. – М.: Гос.изд-во полит.лит-ры, 1955. – С. 41 - 174.

9. Савчук В. Медиафилософия: формирование дисциплины / В. Савчук // Медиафилософия. Основные проблемы и понятия. – СПб: СПб филос. общество, 2008. – С. 7-39

10. Франкл В. Человек в поисках смысла: Сборник: пер. с англ. и нем. [общ. ред. Л.Я. Гозмана и Д.А. Леонтьева] / В. Франкл. – М.: Прогресс, 1990. – 368 с.

11. Хайдеггер М. О сущности истины / М. Хайдеггер // Разговор на проселочной дороге. Избранные статьи позднего периода творчества. – М.: Высшая школа, 1991. (Библиотека философа). – С. 8-27.



Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.