ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС СУЧАСНОГО ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ
Ключові слова:
соціальні технології, технологічний дискурс, лінійний розвиток, нелінійний розвитокАнотація
У вітчизняній соціально-філософській традиції дотепер узвичаєний переважно лінійний підхід до членування суспільства. Проте наявні в глобалізованому світі соціальні взаємодії є досить рясногранними. Тому сучасний технологічний дискурс історії розгортається з огляду на увиразнення лінійного та нелінійного типів її розвитку. Геґелівський логоцентризм призвів до визнання узасадниченої розумом субстанційності історії і вмотивування цілісності історичного піднесення та його доцільності. У марксистському матеріалістичному розумінні історії остання постала пронизаним дійсним духом свободи неминучим прогресом людства. Отож, які б аргументи не наводили критики лінійного розвитку історії, концептуально цей підхід до її зображення залишається досить привабливим. Але в глобалізованому світі лінійний історичний поступ сприймається лише як одна із специфічних соціальних технологій розгортання техногенної цивілізації. Як наслідок, у сучасному технологічному дискурсі розвиток історії визначається не тільки з позицій техногенності, але й різними соціокультурними чинниками та процесами.
Під цим оглядом соціальна технологія в одній площині постає діяльністю, в межах якої створюються нововведення і здійснюється своєрідне «управління розвитком» у його цивілізаційному спрямуванні. А в другій ‒ зображається як соціокультурна сфера, особливості й еволюція якої зумовлюються різними глобальними чинниками: культурними схемами і картинами світу, соціальними інститутами, цінностями й інсталяціями сучасної особистості тощо. Такі погляди на соціальну технологію нині доведено до розгортання її істотних атестацій через виявлення і використання потенціалу соціальної системи, «людського ресурсу» відповідно до цілей та сенсу людського буття на підставі методів, процедур, операцій, прийомів соціальної дії суб’єктів історичного процесу.Посилання
Blok, M. (1986) Apologija istorii, ili Remeslo istorika. Moskva : Nauka.
Bjegbi, F. (2006) Kul'tura i istorija : prolegomeny k sravnitel'nomu izucheniju civilizacij. Moskva : Jeksmo.
Viko, Dzh. (1994) Osnovanija novoj nauki ob obshhej prirode nacij. Kiev : REFL-book.
Gegel', G. V. F. (2000) Lekcii po filosofii istorii. Moskva : Nauka, 57–480.
Gerder, I.G. (1977) Idei k filosofii istorii chelovechestva. Moskva : Nauka.
Gubers'kyj, L., Andrushhenko, V., Myhal'chenko, M. (2002) Kul'tura. Ideologija. Osobystist' : Metodologo-svitogljad. analiz. Kyi'v : Znannja Ukrai'ny.
Kant, I. (1980) Traktaty i pis'ma. Moskva : Nauka.
Kondorse, Zh. A. (2010) Jeskiz istoricheskoj kartiny progressa chelovecheskogo razuma. Moskva : Izdatel'stvo GPIB.
Kremen', V., Tabachnyk, D., Tkachenko V. (2003) Ukrai'na : problemy samoorganizacii' : V 2 tomah. Kyi'v : Promin', Tom 2. Desjatyrichchja suspil'noi' transformacii'.
Kuz'menko, V. P. (2000) Megatrendy ljuds'kogo rozvytku v rozbudovi novogo svitovogo porjadku cyvilizacij ta misce v n'omu Ukrai'ny i Rosii'. Strategichna panorama, 1–2, 224–241.
Luman, N. (1999) Teorija obshhestva. Teorija obshhestva. Sbornik. Moskva : KANON-press-C, 79–96.
Marks, K. (1959) Do krytyky politychnoi' ekonomii' : Peredmova. Marks K., Engel's F. Tvory, T. 13, Kyi'v : Politvydav Ukrai'ny, 5–9.
Nefedov S., Zaparij, V., Lichman B. Tehnologicheskaja interpretacija novoj istorii Rossii. Biblioteka Gumer. Access mode: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Article/Nefed_TehIst.php
Parsons, T. (1996) Ponjatie obshhestva : komponenty i ih vzaimootnoshenija. Amerikanskaja sociologicheskaja mysl'. Moskva : Progress, 502–503.
Perov, Ju. V., Sergeev, K. A. (2000) Filosofija istorii Gegelja : Ot substancii k istorichnosti. Gegel' G. V. F. Lekcii po filosofii istorii. Moskva : Nauka, 3-55.
Popper, K. (1992) Nishheta istoricizma. Voprosy filosofii, 8, 49–79.
Tojnbi, A. Dzh. (1995) Doslidzhennja istorii'. Kyi'v : Osnovy, T. 1.
Tojnbi A. Dzh. (1995) Doslidzhennja istorii'. Kyi'v : Osnovy, T. 2.
Tjurgo, A. (2011) Izbrannye filosofskie proizvedenija. Moskva : Librokom.
Fevr, L. (1991) Boi za istoriju. Moskva : Nauka.
Caplina, I. (2003) Obraz majbutn'ogo v zagal'nonacional'nij ideologii' i pytannja integracijnoi' modeli dlja Ukrai'ny. Moloda nacija, 4 (29), 51–53.
Shil'man M. (1998) Takty istorii kak jelementy struktury istoricheskih processov. Takty istorii. Har'kov : Izdatel'stvo HGADTU.
Shpengler, O. (1998) Zakat Evropy. V dvuh tomah. Moskva : Mysl', T.1.
Jejzenshtadt, Sh. (1999) Revoljucija i preobrazovanie obshhestv. Sravnitel'noe izuchenie civilizacij. Moskva : Aspekt Press.
Junko, M. (2003) Novyj kordon ob’jednanoi' Jevropy ta majbutnje Ukrai'ny. Moloda nacija, 4 (29), 45–50.
Jaspers, K. (1994) Smysl i naznachenie istorii. Moskva : Respublika.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
