ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС СУЧАСНОГО ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ

Автор(и)

  • Віталій Миколайович Зуєв Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", Ukraine https://orcid.org/0000-0002-0884-713X

Ключові слова:

соціальні технології, технологічний дискурс, лінійний розвиток, нелінійний розвиток

Анотація

У вітчизняній соціально-філософській традиції дотепер узвичаєний переважно лінійний підхід до членування суспільства. Проте наявні в глобалізованому світі соціальні взаємодії є досить рясногранними. Тому сучасний технологічний дискурс історії розгортається з огляду на увиразнення лінійного та нелінійного типів її розвитку.  Геґелівський логоцентризм призвів до визнання узасадниченої розумом субстанційності історії і вмотивування цілісності історичного піднесення та його доцільності. У марксистському матеріалістичному розумінні історії остання постала пронизаним дійсним духом свободи неминучим прогресом людства. Отож, які б аргументи не наводили критики лінійного розвитку історії, концептуально цей підхід до її зображення залишається досить привабливим. Але в глобалізованому світі лінійний історичний поступ сприймається лише як одна із специфічних соціальних технологій розгортання техногенної цивілізації. Як наслідок, у сучасному технологічному дискурсі розвиток історії визначається не тільки з позицій техногенності, але й різними соціокультурними чинниками та процесами.

Під цим оглядом соціальна технологія в одній площині постає діяльністю, в межах якої створюються нововведення і здійснюється своєрідне «управління розвитком» у його цивілізаційному спрямуванні. А в другій ‒ зображається як соціокультурна сфера, особливості й еволюція якої зумовлюються різними глобальними чинниками: культурними схемами і картинами світу, соціальними інститутами, цінностями й інсталяціями сучасної особистості тощо. Такі погляди на соціальну технологію нині доведено до розгортання її істотних атестацій через виявлення і використання потенціалу соціальної системи, «людського ресурсу» відповідно до цілей та сенсу людського буття на підставі методів, процедур, операцій, прийомів соціальної дії суб’єктів історичного процесу.

Біографія автора

Віталій Миколайович Зуєв, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"

канд. філос. наук, доцент, доцент кафедри філософії

Посилання

Blok, M. (1986) Apologija istorii, ili Remeslo istorika. Moskva : Nauka.

Bjegbi, F. (2006) Kul'tura i istorija : prolegomeny k sravnitel'nomu izucheniju civilizacij. Moskva : Jeksmo.

Viko, Dzh. (1994) Osnovanija novoj nauki ob obshhej prirode nacij. Kiev : REFL-book.

Gegel', G. V. F. (2000) Lekcii po filosofii istorii. Moskva : Nauka, 57–480.

Gerder, I.G. (1977) Idei k filosofii istorii chelovechestva. Moskva : Nauka.

Gubers'kyj, L., Andrushhenko, V., Myhal'chenko, M. (2002) Kul'tura. Ideologija. Osobystist' : Metodologo-svitogljad. analiz. Kyi'v : Znannja Ukrai'ny.

Kant, I. (1980) Traktaty i pis'ma. Moskva : Nauka.

Kondorse, Zh. A. (2010) Jeskiz istoricheskoj kartiny progressa chelovecheskogo razuma. Moskva : Izdatel'stvo GPIB.

Kremen', V., Tabachnyk, D., Tkachenko V. (2003) Ukrai'na : problemy samoorganizacii' : V 2 tomah. Kyi'v : Promin', Tom 2. Desjatyrichchja suspil'noi' transformacii'.

Kuz'menko, V. P. (2000) Megatrendy ljuds'kogo rozvytku v rozbudovi novogo svitovogo porjadku cyvilizacij ta misce v n'omu Ukrai'ny i Rosii'. Strategichna panorama, 1–2, 224–241.

Luman, N. (1999) Teorija obshhestva. Teorija obshhestva. Sbornik. Moskva : KANON-press-C, 79–96.

Marks, K. (1959) Do krytyky politychnoi' ekonomii' : Peredmova. Marks K., Engel's F. Tvory, T. 13, Kyi'v : Politvydav Ukrai'ny, 5–9.

Nefedov S., Zaparij, V., Lichman B. Tehnologicheskaja interpretacija novoj istorii Rossii. Biblioteka Gumer. Access mode: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Article/Nefed_TehIst.php

Parsons, T. (1996) Ponjatie obshhestva : komponenty i ih vzaimootnoshenija. Amerikanskaja sociologicheskaja mysl'. Moskva : Progress, 502–503.

Perov, Ju. V., Sergeev, K. A. (2000) Filosofija istorii Gegelja : Ot substancii k istorichnosti. Gegel' G. V. F. Lekcii po filosofii istorii. Moskva : Nauka, 3-55.

Popper, K. (1992) Nishheta istoricizma. Voprosy filosofii, 8, 49–79.

Tojnbi, A. Dzh. (1995) Doslidzhennja istorii'. Kyi'v : Osnovy, T. 1.

Tojnbi A. Dzh. (1995) Doslidzhennja istorii'. Kyi'v : Osnovy, T. 2.

Tjurgo, A. (2011) Izbrannye filosofskie proizvedenija. Moskva : Librokom.

Fevr, L. (1991) Boi za istoriju. Moskva : Nauka.

Caplina, I. (2003) Obraz majbutn'ogo v zagal'nonacional'nij ideologii' i pytannja integracijnoi' modeli dlja Ukrai'ny. Moloda nacija, 4 (29), 51–53.

Shil'man M. (1998) Takty istorii kak jelementy struktury istoricheskih processov. Takty istorii. Har'kov : Izdatel'stvo HGADTU.

Shpengler, O. (1998) Zakat Evropy. V dvuh tomah. Moskva : Mysl', T.1.

Jejzenshtadt, Sh. (1999) Revoljucija i preobrazovanie obshhestv. Sravnitel'noe izuchenie civilizacij. Moskva : Aspekt Press.

Junko, M. (2003) Novyj kordon ob’jednanoi' Jevropy ta majbutnje Ukrai'ny. Moloda nacija, 4 (29), 45–50.

Jaspers, K. (1994) Smysl i naznachenie istorii. Moskva : Respublika.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-11-12

Номер

Розділ

Філософія