ВІД КУЛЬТУРОВЕДЕННЯ ДО КУЛЬТУРОСОФІЇ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Автор(и)

  • Сергій Михайлович Форкош Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-7878-0957

Ключові слова:

культура, культуроведення, культурологія, культурософія, культуровиробництво, культуротворчість

Анотація

Сучасний стан знань про культуру характеризується різнобічністю підходів у визначенні предмета дослідження. Ці підходи, перетворюючись на наукові дисципліни, з одного боку, змішуються один з одним, що призводить до нерозуміння власних кордонів досліджень, а з іншого –  можуть існувати паралельно, вирішуючи одні й ті ж завдання. Одним з варіантів виходу із ситуації, що склалася, може слугувати методологічна реконструкція наук про культуру. Це означає, що крізь призму методологічного інструментарію, який використовується науками про культуру, можна як більш чітко визначити предмети досліджень кожної науки, так і сформулювати міждисциплінарні стратегії в дослідженні культури взагалі. У даній статті розглядаються як трансформаційні процеси, так і процеси структуризації у розвитку методологічного інструментарію в науках про культуру. Найбільш розвиненими в методологічному плані виявляються такі науки, як культуроведення, культурологія та культурософія, тому доцільно проводити методологічну реконструкцію на матеріалі даних наук. У статті пропонуються перші кроки такої реконструкції.

Методологічна реконструкція також передбачає філософську рефлексію і від того, на що остання спирається, залежить і можливість самої реконструкції. У цьому сенсі тематизація філософії зазнає змін. Тому слід визнати тенденцію в розвитку філософії, яку можна позначити як рух від філософії до культурософії.

Біографія автора

Сергій Михайлович Форкош, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

кандидат філософських наук

Посилання

Likhachev, D.S. (1969). Budushhee literatury kak predmet izuchenija: zametki i razmyshlenija [Future of literature as a subject of study: Notes and reflections]. New World, 9, 167-184.

Karsavin, L.P. (1993). Philosophy of history. St. Petersburg, Komplekt (In Russian).

Berdyaev, N.A. (1990). The Meaning of history. Moscow, Mysl' (In Russian).

Bruce, B. (1977). Smena kul'tur [Changing of cultures]. Brjusovskij sbornik. Stavropol, 171-180.

Belyj, A. (1994). Symbolism as the outlook. Moskow, Respublika (In Russian).

Flier, A.Y. (2006). Let’s not call culturology culture history. Retrieved from http://text.3dn.ru/publ/kulturologija/raboty_a_ja_fliera/6-1-0-50 (In Russian).

Flier, A.Y. (2015). Сulturology for cultural studies. Moskow, Publishing House “Soglasie” (In Russian).

Zapesotsky, A. (2007). Kul'turosofija D.S. Lihacheva i vyzovy jepohi (K 100-letiju so dnja rozhdenija) [Сulturosophy of D.S. Likhachev and era challenges (On the 100th anniversary of birth)]. Man, №1, 5-16.

Zapesotsky, A.S. and Marin, A.P. (2010). D. S. Lihachev: u istokov kul'turologicheskoj paradigmy [D.S. Likhachev: at the origins of culturalogy paradigm]. Obshhestvennye nauki i sovremennost', 5, 163-175.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-03-08

Номер

Розділ

Філософія