ВІД КУЛЬТУРОВЕДЕННЯ ДО КУЛЬТУРОСОФІЇ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Сергій Михайлович Форкош

Анотація


Сучасний стан знань про культуру характеризується різнобічністю підходів у визначенні предмета дослідження. Ці підходи, перетворюючись на наукові дисципліни, з одного боку, змішуються один з одним, що призводить до нерозуміння власних кордонів досліджень, а з іншого –  можуть існувати паралельно, вирішуючи одні й ті ж завдання. Одним з варіантів виходу із ситуації, що склалася, може слугувати методологічна реконструкція наук про культуру. Це означає, що крізь призму методологічного інструментарію, який використовується науками про культуру, можна як більш чітко визначити предмети досліджень кожної науки, так і сформулювати міждисциплінарні стратегії в дослідженні культури взагалі. У даній статті розглядаються як трансформаційні процеси, так і процеси структуризації у розвитку методологічного інструментарію в науках про культуру. Найбільш розвиненими в методологічному плані виявляються такі науки, як культуроведення, культурологія та культурософія, тому доцільно проводити методологічну реконструкцію на матеріалі даних наук. У статті пропонуються перші кроки такої реконструкції.

Методологічна реконструкція також передбачає філософську рефлексію і від того, на що остання спирається, залежить і можливість самої реконструкції. У цьому сенсі тематизація філософії зазнає змін. Тому слід визнати тенденцію в розвитку філософії, яку можна позначити як рух від філософії до культурософії.

Ключові слова


культура; культуроведення; культурологія; культурософія; культуровиробництво; культуротворчість

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Likhachev, D.S. (1969). Budushhee literatury kak predmet izuchenija: zametki i razmyshlenija [Future of literature as a subject of study: Notes and reflections]. New World, 9, 167-184.

Karsavin, L.P. (1993). Philosophy of history. St. Petersburg, Komplekt (In Russian).

Berdyaev, N.A. (1990). The Meaning of history. Moscow, Mysl' (In Russian).

Bruce, B. (1977). Smena kul'tur [Changing of cultures]. Brjusovskij sbornik. Stavropol, 171-180.

Belyj, A. (1994). Symbolism as the outlook. Moskow, Respublika (In Russian).

Flier, A.Y. (2006). Let’s not call culturology culture history. Retrieved from http://text.3dn.ru/publ/kulturologija/raboty_a_ja_fliera/6-1-0-50 (In Russian).

Flier, A.Y. (2015). Сulturology for cultural studies. Moskow, Publishing House “Soglasie” (In Russian).

Zapesotsky, A. (2007). Kul'turosofija D.S. Lihacheva i vyzovy jepohi (K 100-letiju so dnja rozhdenija) [Сulturosophy of D.S. Likhachev and era challenges (On the 100th anniversary of birth)]. Man, №1, 5-16.

Zapesotsky, A.S. and Marin, A.P. (2010). D. S. Lihachev: u istokov kul'turologicheskoj paradigmy [D.S. Likhachev: at the origins of culturalogy paradigm]. Obshhestvennye nauki i sovremennost', 5, 163-175.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Лихачёв Д. С. Будущее литературы как предмет изучения: заметки и размышления /Д.С. Лихачев // Новый мир. – 1969. – № 9. – С. 167–184.

2. Карсавин Л.П. Философия истории / Л.П. Карсавин. – СПб: Комплект, 1993. – 350 с.

3. Бердяев Н. А. Смысл истории / Н.А. Бердяев. – Москва: Мысль, 1990. – 176 с.

4. Брюсов В. Смена культур / В. Брюсов // Брюсовский сборник. – Ставрополь, 1977. – С. 171-180.

5. Белый А. Символизм как миропонимание / А. Белый; Сост., вступ. ст. и прим. Л. А. Сугай. – М.: Республика, 1994. – 528 с.

6. Флиер А.Я. Не будем путать культурологию с культуроведением / А.Я. Флиер [Электронный ресурс]. – 2006. – Режим доступа: http://text.3dn.ru/publ/kulturologija/raboty_a_ja_fliera/6-1-0-50

7. Флиер А.Я. Культурология для культурологов: Учебное пособие для магистрантов, аспирантов и соискателей / А.Я. Флиер. – М.: ООО «Издательство «Согласие», 2015. – 672 с.

8. Запесоцкий А. С. Культурософия Д.С. Лихачева и вызовы эпохи (К 100-летию со дня рождения) / А.С. Запесоцкий // Человек: иллюстрированный научно-популярный журнал ; Ред. Б.Г. Юдин, М.А. Мануильский. – 2007. – №1. – С. 5-16.

9. Запесоцкий А. С., Маринов А. П. Д. С. Лихачев: у истоков культурологической парадигмы / А.С. Запесоцкий, А. П. Марков // Общественные науки и современность. – 2010. – № 5. – С. 163-175.



Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.