ЛЮДИНОЦЕНТРИЧНІСТЬ ЗНАННЯ В ДОСОКРАТІВСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ
Ключові слова:
людиноцентризм, знання, досократівська філософія, гносеологія, істинаАнотація
Дослідження поглядів античних філософів на знання дає можливість розкрити буття людини як центр філософського розуміння знання, історичну взаємообумовленість вдосконалення знання і розвитку особистості, пізнання і освіти.
Геракліт не вважав знання безособистісним, байдужим до щастя і гідного життя людини. Знання – це свідоме ставлення до закону людського буття як універсального, вічного Логосу, воно здатне вдосконалити людину, надати його життю сенс, принести щастя.
Елеати визначають істинність знання через пізнавальні здібності людини, вони використовують принцип людиноцентризму. Знання визначає цілі, рішення, вчинки і поведінку людей. Від нього залежить досконалість людського життя. Знання вже не розглядається як онтологічна категорія, яка визначається Логосом (як це було у Геракліта).
Емпедокл, Анаксагор, Левкіпп і Демокріт вводять поняття цілепокладання і цілеспрямованості в філософський розгляд знання і людини, розглядають свободу як похідну від теоретичного знання.
Софісти предметом філософських роздумів роблять саме мислення. Але вони абсолютизували суб'єктивність знання. Протидією цьому стало послідовне поглиблення принципу людиноцентризму в розумінні знання в філософії Сократа, Платона та Аристотеля.
Історичний метод розгляду філософського розуміння знання є перспективним для подальшого вивчення ролі знання в процесі творення людини і удосконалення способу людського існування.Посилання
Ado, P. (1999) Chto takoe antichnaia filosofiia? Moskva : Izdatel'stvo gumanitarnoi literatury.
Aristotel', (1976) Metafizika. Soch. v 4-kh tt. T. 1. Red. V. F. Asmus. Moskva : Mysl'.
Bogomolov, A. S. (2006) Antichnaia filosofiia. Moskva : Vysshaia shkola.
Vernan, Zh.-P. (1988) Proiskhozhdenie drevnegrecheskoi mysli. Moskva : Progress.
Vindel'band, V. (1995) Istoriia drevnei filosofii. Kiev : Tandem.
Volkov, O. V. (2012) Chelovecheskoe izmerenie nauchnogo poznaniia : monografіia. Petrozavodsk : Izd-vo PetrGU.
Gaidenko, P. P. (2012) Istoriia grecheskoi filosofii v ee sviazi s naukoi. Moskva : Tsentr gumanitarnykh initsiativ.
Gegel', (1932) Lektsii po istorii filosofii. Sochineniia. T. Х. Moskva : Izdatel'stvo sotsial'no-ekonomicheskoi literatury.
Dzhokhadze, D. V. (1977) Osnovnye etapy razvitiia antichnoi filosofii. K analizu dialektiki istoriko-filosofskogo protsessa. Moskva.
Kasavin, I. T. (1998) Migratsiia. Kreativnost'. Tekst. Problemy neklassicheskoi teorii poznaniia. Sankt-Peterburg : RGKhI.
Kasavin, I. T. (2000) Traditsii i interepretatsii : Fragmenty istoricheskoi epistemologii. In-t filosofii RAN. Sankt-Peterburg : RGKhI.
Kessidi, F. Kh. (1972) Ot mifa k logosu. Moskva : Mysl'.
Krymskii, S. B. (1996) Tsennostno-smyslovoi universum kak predmetnoe pole filosofii : Filosofskoe ponimanie cheloveka. Filosofskaia i sotsiologicheskaia misl', 3–4, 102–116.
Losev, V. F. (1989) Istoriia antichnoi filosofii v konspektivnom izlozhenii. Moskva : Mysl'.
L'iuis, Dzh. G. (1997) Antichnaia filosofii : ot Falesa do Sokrata. Minsk : Izdatel'sko-kommercheskoe obshchestvo «Galaksias».
Mamardashvili, M. K. (2012) Lektsii po antichnoi filosofii. Moskva : Azbuka.
Mamchur, E. A. (2004) Ob’ektivnost' nauki i reliativizm : K diskussiiam v sovremennoi epistemologii. Moskva : IF RAN.
Markova, L. A. (1997) Konstruirovanie nauchnogo znaniia kak sotsial'nyi protsess. Filosofiia nauki. Vyp. 3 : Problemy analiza znaniia. Moskva : IF RAN, 110.
Mikeshina, L. A. (2007) Epistemologiia tsіnnostei. Moskva : Rossiiskaia politicheskaia entsiklopediia (ROSSPEN).
Motroshilova, N. V. (2010) Rozhdenie i razvitie filosofskikh idei. Moskva : Kanon+ ROOI «Reabilitatsiia».
Porus, V. N. (2002) Ratsional'nost'. Nauka. Kul'tura. Moskva.
Fragmenty rannikh grecheskikh filosofov. Ch.Ι. Ot epicheskikh teokosmogonii do vozniknoveniia atomistiki. Otv. red. I. D. Rozhanskii. (1989). Moskva : Nauka.
Frolov, E. D. (1981) Fakel Prometeia. Ocherki antichnoi obshchestvennoi mysli. Leningrad : Leningradskii Universitet.
Tseller, E. (1996) Ocherk istorii grecheskoi filosofii. Sankt-Peterburg : Alteiia.
Shvyrev, V.S. (2003) Ratsional'nost' kak tsennost' kul'tury. Traditsiia i sovremennost'. Moskva : Progress-Traditsiia.
Epistemologiia kul'tury : vvedenie v obobshchennuiu teoriiu poznaniia. S. B. Krymskii, B. A. Parakhonskii, V.M. Meizerskii; AN Ukrainy, (1993) In-t filosofii. Kiev : Naukova dumka.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
