ЛЮДИНОЦЕНТРИЧНІСТЬ ЗНАННЯ В ДОСОКРАТІВСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ

Автор(и)

  • Ганна Михайлівна Костроміна Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0002-4822-4914

Ключові слова:

людиноцентризм, знання, досократівська філософія, гносеологія, істина

Анотація

Дослідження поглядів античних філософів на знання дає можливість розкрити буття людини як центр філософського розуміння знання, історичну взаємообумовленість вдосконалення знання і розвитку особистості, пізнання і освіти.

Геракліт не вважав знання безособистісним, байдужим до щастя і гідного життя людини. Знання – це свідоме ставлення до закону людського буття як універсального, вічного Логосу, воно здатне вдосконалити людину, надати його життю сенс, принести щастя.

Елеати визначають істинність знання через пізнавальні здібності людини, вони використовують принцип людиноцентризму. Знання визначає цілі, рішення, вчинки і поведінку людей. Від нього залежить досконалість людського життя. Знання вже не розглядається як онтологічна категорія, яка визначається Логосом (як це було у Геракліта).

Емпедокл, Анаксагор, Левкіпп і Демокріт вводять поняття цілепокладання і цілеспрямованості в філософський розгляд знання і людини, розглядають свободу як похідну від теоретичного знання.

Софісти предметом філософських роздумів роблять саме мислення. Але вони абсолютизували суб'єктивність знання. Протидією цьому стало послідовне поглиблення принципу людиноцентризму в розумінні знання в філософії Сократа, Платона та Аристотеля.

Історичний метод розгляду філософського розуміння знання є перспективним для подальшого вивчення ролі знання в процесі творення людини і удосконалення способу людського існування.

Біографія автора

Ганна Михайлівна Костроміна, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

старший викладач кафедри філософії

Посилання

Ado, P. (1999) Chto takoe antichnaia filosofiia? Moskva : Izdatel'stvo gumanitarnoi literatury.

Aristotel', (1976) Metafizika. Soch. v 4-kh tt. T. 1. Red. V. F. Asmus. Moskva : Mysl'.

Bogomolov, A. S. (2006) Antichnaia filosofiia. Moskva : Vysshaia shkola.

Vernan, Zh.-P. (1988) Proiskhozhdenie drevnegrecheskoi mysli. Moskva : Progress.

Vindel'band, V. (1995) Istoriia drevnei filosofii. Kiev : Tandem.

Volkov, O. V. (2012) Chelovecheskoe izmerenie nauchnogo poznaniia : monografіia. Petrozavodsk : Izd-vo PetrGU.

Gaidenko, P. P. (2012) Istoriia grecheskoi filosofii v ee sviazi s naukoi. Moskva : Tsentr gumanitarnykh initsiativ.

Gegel', (1932) Lektsii po istorii filosofii. Sochineniia. T. Х. Moskva : Izdatel'stvo sotsial'no-ekonomicheskoi literatury.

Dzhokhadze, D. V. (1977) Osnovnye etapy razvitiia antichnoi filosofii. K analizu dialektiki istoriko-filosofskogo protsessa. Moskva.

Kasavin, I. T. (1998) Migratsiia. Kreativnost'. Tekst. Problemy neklassicheskoi teorii poznaniia. Sankt-Peterburg : RGKhI.

Kasavin, I. T. (2000) Traditsii i interepretatsii : Fragmenty istoricheskoi epistemologii. In-t filosofii RAN. Sankt-Peterburg : RGKhI.

Kessidi, F. Kh. (1972) Ot mifa k logosu. Moskva : Mysl'.

Krymskii, S. B. (1996) Tsennostno-smyslovoi universum kak predmetnoe pole filosofii : Filosofskoe ponimanie cheloveka. Filosofskaia i sotsiologicheskaia misl', 3–4, 102–116.

Losev, V. F. (1989) Istoriia antichnoi filosofii v konspektivnom izlozhenii. Moskva : Mysl'.

L'iuis, Dzh. G. (1997) Antichnaia filosofii : ot Falesa do Sokrata. Minsk : Izdatel'sko-kommercheskoe obshchestvo «Galaksias».

Mamardashvili, M. K. (2012) Lektsii po antichnoi filosofii. Moskva : Azbuka.

Mamchur, E. A. (2004) Ob’ektivnost' nauki i reliativizm : K diskussiiam v sovremennoi epistemologii. Moskva : IF RAN.

Markova, L. A. (1997) Konstruirovanie nauchnogo znaniia kak sotsial'nyi protsess. Filosofiia nauki. Vyp. 3 : Problemy analiza znaniia. Moskva : IF RAN, 110.

Mikeshina, L. A. (2007) Epistemologiia tsіnnostei. Moskva : Rossiiskaia politicheskaia entsiklopediia (ROSSPEN).

Motroshilova, N. V. (2010) Rozhdenie i razvitie filosofskikh idei. Moskva : Kanon+ ROOI «Reabilitatsiia».

Porus, V. N. (2002) Ratsional'nost'. Nauka. Kul'tura. Moskva.

Fragmenty rannikh grecheskikh filosofov. Ch.Ι. Ot epicheskikh teokosmogonii do vozniknoveniia atomistiki. Otv. red. I. D. Rozhanskii. (1989). Moskva : Nauka.

Frolov, E. D. (1981) Fakel Prometeia. Ocherki antichnoi obshchestvennoi mysli. Leningrad : Leningradskii Universitet.

Tseller, E. (1996) Ocherk istorii grecheskoi filosofii. Sankt-Peterburg : Alteiia.

Shvyrev, V.S. (2003) Ratsional'nost' kak tsennost' kul'tury. Traditsiia i sovremennost'. Moskva : Progress-Traditsiia.

Epistemologiia kul'tury : vvedenie v obobshchennuiu teoriiu poznaniia. S. B. Krymskii, B. A. Parakhonskii, V.M. Meizerskii; AN Ukrainy, (1993) In-t filosofii. Kiev : Naukova dumka.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-12-22

Номер

Розділ

Філософія