ЛЮДИНОЦЕНТРИЧНІСТЬ ЗНАННЯ В ДОСОКРАТІВСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ

Ганна Михайлівна Костроміна

Анотація


Дослідження поглядів античних філософів на знання дає можливість розкрити буття людини як центр філософського розуміння знання, історичну взаємообумовленість вдосконалення знання і розвитку особистості, пізнання і освіти.

Геракліт не вважав знання безособистісним, байдужим до щастя і гідного життя людини. Знання – це свідоме ставлення до закону людського буття як універсального, вічного Логосу, воно здатне вдосконалити людину, надати його життю сенс, принести щастя.

Елеати визначають істинність знання через пізнавальні здібності людини, вони використовують принцип людиноцентризму. Знання визначає цілі, рішення, вчинки і поведінку людей. Від нього залежить досконалість людського життя. Знання вже не розглядається як онтологічна категорія, яка визначається Логосом (як це було у Геракліта).

Емпедокл, Анаксагор, Левкіпп і Демокріт вводять поняття цілепокладання і цілеспрямованості в філософський розгляд знання і людини, розглядають свободу як похідну від теоретичного знання.

Софісти предметом філософських роздумів роблять саме мислення. Але вони абсолютизували суб'єктивність знання. Протидією цьому стало послідовне поглиблення принципу людиноцентризму в розумінні знання в філософії Сократа, Платона та Аристотеля.

Історичний метод розгляду філософського розуміння знання є перспективним для подальшого вивчення ролі знання в процесі творення людини і удосконалення способу людського існування.

Ключові слова


людиноцентризм; знання; досократівська філософія; гносеологія; істина

Повний текст:

PDF

Посилання


Ado, P. (1999) Chto takoe antichnaia filosofiia? Moskva : Izdatel'stvo gumanitarnoi literatury.

Aristotel', (1976) Metafizika. Soch. v 4-kh tt. T. 1. Red. V. F. Asmus. Moskva : Mysl'.

Bogomolov, A. S. (2006) Antichnaia filosofiia. Moskva : Vysshaia shkola.

Vernan, Zh.-P. (1988) Proiskhozhdenie drevnegrecheskoi mysli. Moskva : Progress.

Vindel'band, V. (1995) Istoriia drevnei filosofii. Kiev : Tandem.

Volkov, O. V. (2012) Chelovecheskoe izmerenie nauchnogo poznaniia : monografіia. Petrozavodsk : Izd-vo PetrGU.

Gaidenko, P. P. (2012) Istoriia grecheskoi filosofii v ee sviazi s naukoi. Moskva : Tsentr gumanitarnykh initsiativ.

Gegel', (1932) Lektsii po istorii filosofii. Sochineniia. T. Х. Moskva : Izdatel'stvo sotsial'no-ekonomicheskoi literatury.

Dzhokhadze, D. V. (1977) Osnovnye etapy razvitiia antichnoi filosofii. K analizu dialektiki istoriko-filosofskogo protsessa. Moskva.

Kasavin, I. T. (1998) Migratsiia. Kreativnost'. Tekst. Problemy neklassicheskoi teorii poznaniia. Sankt-Peterburg : RGKhI.

Kasavin, I. T. (2000) Traditsii i interepretatsii : Fragmenty istoricheskoi epistemologii. In-t filosofii RAN. Sankt-Peterburg : RGKhI.

Kessidi, F. Kh. (1972) Ot mifa k logosu. Moskva : Mysl'.

Krymskii, S. B. (1996) Tsennostno-smyslovoi universum kak predmetnoe pole filosofii : Filosofskoe ponimanie cheloveka. Filosofskaia i sotsiologicheskaia misl', 3–4, 102–116.

Losev, V. F. (1989) Istoriia antichnoi filosofii v konspektivnom izlozhenii. Moskva : Mysl'.

L'iuis, Dzh. G. (1997) Antichnaia filosofii : ot Falesa do Sokrata. Minsk : Izdatel'sko-kommercheskoe obshchestvo «Galaksias».

Mamardashvili, M. K. (2012) Lektsii po antichnoi filosofii. Moskva : Azbuka.

Mamchur, E. A. (2004) Ob’ektivnost' nauki i reliativizm : K diskussiiam v sovremennoi epistemologii. Moskva : IF RAN.

Markova, L. A. (1997) Konstruirovanie nauchnogo znaniia kak sotsial'nyi protsess. Filosofiia nauki. Vyp. 3 : Problemy analiza znaniia. Moskva : IF RAN, 110.

Mikeshina, L. A. (2007) Epistemologiia tsіnnostei. Moskva : Rossiiskaia politicheskaia entsiklopediia (ROSSPEN).

Motroshilova, N. V. (2010) Rozhdenie i razvitie filosofskikh idei. Moskva : Kanon+ ROOI «Reabilitatsiia».

Porus, V. N. (2002) Ratsional'nost'. Nauka. Kul'tura. Moskva.

Fragmenty rannikh grecheskikh filosofov. Ch.Ι. Ot epicheskikh teokosmogonii do vozniknoveniia atomistiki. Otv. red. I. D. Rozhanskii. (1989). Moskva : Nauka.

Frolov, E. D. (1981) Fakel Prometeia. Ocherki antichnoi obshchestvennoi mysli. Leningrad : Leningradskii Universitet.

Tseller, E. (1996) Ocherk istorii grecheskoi filosofii. Sankt-Peterburg : Alteiia.

Shvyrev, V.S. (2003) Ratsional'nost' kak tsennost' kul'tury. Traditsiia i sovremennost'. Moskva : Progress-Traditsiia.

Epistemologiia kul'tury : vvedenie v obobshchennuiu teoriiu poznaniia. S. B. Krymskii, B. A. Parakhonskii, V.M. Meizerskii; AN Ukrainy, (1993) In-t filosofii. Kiev : Naukova dumka.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Адо П. Что такое античная философия? / П. Адо. – М. : Издательство гуманитарной лите-ратуры, 1999. – 320 с.

2. Аристотель. Метафизика / Аристотель // Соч. в 4 т. – Т. 1. – М. : Мысль, 1976. – 550 с.

3. Богомолов А. С. Античная философия А. С. Богомолов. – М. : Высшая школа, 2006. – 392 с.

4. Вернан Ж.-П. Происхождение древнегреческой мысли / Ж.-П. Вернан. – М. : Прогресс, 1988. – 221 с.

5. Виндельбанд В. История древней философии / В. Видельбанд. – К. : Тандем, 1995. – 368 с.

6. Волков О. В. Человеческое измерение научного познания : монография / А. В. Волков. – Петрозаводск : Изд-во ПетрГУ, 2012. – 272 с.

7. Гайденко П. П. История греческой философии в ее связи с наукой / П. П. Гайденко. – М. : Центр гуманитарных инициатив, 2012. – 320 с.

8. Гегель. Лекции по истории философии / Г. В. Ф. Гегель // Сочинения. – Т. Х. – М. : Издательство социально-экономической литературы, 1932. – 295 с.

9. Джохадзе Д. В. Основные этапы развития античной философии. К анализу диалектики историко-философского процесса / Д. В. Джохадзе. – М. : Просвещение, 1977. – 295 с.

10. Касавин И. Т. Миграция. Креативность. Текст. Проблемы неклассической теории познания / И. Т. Касавин. – СПб. : РГХИ, 1998. – 408 с.

11. Касавин И. Т. Традиции и интерепретации : Фрагменты исторической эпистемологии / И. Т. Касавин. – СПб. : РГХИ, 2000. – 310 с.

12. Кессиди Ф. Х. От мифа к логосу / Ф. Х. Кессиди. – М. : Мысль, 1972. – 312 с.

13. Крымский С. Б. Ценностно-смысловой универсум как предметное поле философии: Философское понимание человека / С. Б. Крымский // Философская и социологическая мысль. – 1996. – № 3–4. – С. 102–116.

14. Лосев В. Ф. История античной философии в конспективном изложении / В. Ф. Лосев. – М. : Мысль, 1989. – 204 с.

15. Льюис Дж. Г. Античная философии : от Фалеса до Сократа / Дж. Г. Льюис. – Мн. : Издательско-коммерческое общество «Галаксиас», 1997. – 208 с.

16. Мамардашвили М. К. Лекции по античной философии / М. К. Мамардашвили. – М. : Азбука, 2012. – 320 с.

17. Мамчур Е. А. Объективность науки и релятивизм : К дискуссиям в современной эпистемо-логии / Е. А. Мамчур. – М. : ИФ РАН, 2004. – 229 с.

18. Маркова Л. А. Конструирование научного знания как социальный процесс / Л. А. Маркова // Философия науки. Вып. 3 : Проблемы анализа знания. – М. : ИФ РАН, 1997. – С.110–127.

19. Микешина Л. А. Эпистемология ценностей / Л. А. Микешина.– М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2007. – 439 с.

20. Мотрошилова Н. В. Рождение и развитие философских идей / Н. В. Мотрошилова. – М. : Канон+ РООИ «Реабилитация», 2010. – 488 с.

21. Порус В. Н. Рациональность. Наука. Культура / В. Н. Порус. – М. : Паритет, 2002. – 352 с.

22. Фрагменты ранних греческих философов. Ч. Ι. От эпических теокосмогоний до возникновения атомистики / Отв. ред. И. Д. Рожанский. – М. : Наука, 1989. – 576 с.

23. Фролов Э. Д. Факел Прометея. Очерки античной общественной мысли / Э. Д. Фролов. – Л. : Ленинградский Университет, 1981. – 160 с.

24. Целлер Э. Очерк истории греческой философии / Э. Целлер. – СПб. : Алтейя, 1996. – 296 с.

25. Швырев В. С. Рациональность как ценность культуры. Традиция и современность / В. С. Швырев. – М. : Прогресс-Традиция, 2003. – 176 с.

26. Эпистемология культуры: введение в обобщенную теорию познания / С. Б. Крымский, Б. А. Парахонский, В. М. Мейзерский. – К. : Наукова думка, 1993. – 216 с.



Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.