ХРОНОТОПНІ ВИМІРИ В СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ ПАРАДИГМІ

Людмила Михайлівна Димитрова

Анотація


У статті показано, що екстраполяцiя природничої термiнологiї на явища бiосоцiального порядку, застосування досягнень точних наук при аналiзi людських спiльнот підтверджують тезу про «мiждисциплiнарний» характер сучасного наукового знання, про перманентне розширення його обрiїв. 

Доведено, що час i простiр органiчно поєднанi мiж собою, оскільки являть собою два аспекти однiєї i тiєї ж матрицi, завдяки якiй свiдомiсть органiзує утворення уявлень про оточуючий свiт. Синтез часу i простору знайшов вияв в поняттi «хронотоп», запропонованому вченим М. Бахтiним, яке широко використовується нинi в науцi. Зазначено, що у поняттi «хронотоп» виражений внутрiшнiй зв'язок сприйняття простору i часу, це поняття являється невiд'ємною основою адекватного реалiям буття бачення свiту. В соціальній фiлософiї традицiйно поняття хронотопу є одним з фундаментальних, адже осягнути фiлософський сенс iсторичних феноменiв можливо лише через часово-просторовi вимiри, через темпоральний i географiчний, або, як нинi зазвичай формулюють, ландшафтний аналiз.

Показано, що зв'язок ландшафту i культури, стереотипу поведiнки певних людських спiльнот в географiчних умовах знаходить вiдображення в «просторовiй поведінці», формує специфiчне свiтосприйняття. Зазнчено, що цей методологiчний засiб сприяє видiленню окремих типiв культур, наприклад, «сільської», «напівміської», «міської» тощо.

Продемонстровано, що ситуацiя в соціально-філософських студiях, яка склалася протягом останнього часу, внесла певнi корективи до традицiйного категорiального апарату, усталеного як в межах фiлософської iнтерпретацiї iсторiї, так i в фiлософському «лексиконi» взагалi, а також до змiсту i методик темпорального аналiзу, і напряму пов'язаного з фундаментальною проблемою фазисностi iсторичного руху та його хронотопних вимірів. 


Ключові слова


хронотоп; ландшафт; простір; час; формація; цивілізація

Повний текст:

PDF

Посилання


Bahtin, M. M. (1975) Formy vremeni i hronotopa v romane. Ocherki po istoricheskoi poetike. Voprosy literatury i estetiki. Issledovaniya raznyh let. Moskva : Hudozhestvennaya literatura, 234–407.

Vashkevich, V. M. (2000) Logika ta metodologiya naukovo-piznaval'noji diyal'nosti. Gileya : Zb. nauk. prac', v. 40 (10), 93–100.

Viko, Dzh. (1994) Osnovaniya novoi nauki ob obschei prirode nacii. Moskva : Refl-buk.

Gachev, G. D. (1995) Nacional'nye obrazy mira : Kosmo-Psiho-Logos. Moskva : Progress-kul'tura.

Gold, Dzh. (1990) Psihologiya i geografiya: osnovy povedencheskoi geografii. Moskva : Progress.

Gumilev, L. N. (1989) Drevnyaya Rus' i Velikaya step. Moskva : Mysl'.

Gurevich, A. Ya. (1990) Teoriya formacii i real'nost' istorii. Voprosy filosofii, № 11, 30–42.

Danilevskii, N. Ya. (2008) Rossiya i Evropa. Moskva : Institut russkoi civilizacii.

Halamendik, V. B. (2011) Chas i prostir v p'esi Ivana Kochergi «Maistri chasu». Gileya : Zb.nauk.prac', specvipusk, 238–244.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Бахтин М. М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике / Бахтин М.М. // Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. – М. : Художественная литература, 1975. – С. 234–407.

2. Вашкевич В. М. Логіка та методологія науково-пізнавальної діяльності / В. М. Вашкевич // Гілея : Зб.наук.праць. – 2000. – Вип. 40 (№ 10). – С. 93–100.

3. Вико Дж. Основания новой науки об общей природе наций / Дж.Вико. – М. : Рефл-бук, 1994. – 628 с.

4. Гачев Г. Д. Национальные образы мира : Космо-Психо-Логос / Г. Д. Гачев. – М. : Прогресс-культура, 1995. – 480 с. 5. Голд Дж. Психология и география: основы поведенческой географии. – М. : Прогресс, 1990. – 304 с.

6. Гумилев Л. Н. Древняя Русь и Великая степ / Л. Н. Гумилев. – М. : Мысль, 1989. – 766 с.

7. Гуревич А. Я. Теория формаций и реальность истории / А. Я. Гуревич // Вопросы филосо-фии. –1990. – № 11. – С. 30–42.

8. Данилевский Н. Я. Россия и Европа. / Н. Я. Данилевский. – М. : Институт русской цивилиза-ции, 2008. – 816 с.

9. Халамендик В. Б. Час і простір в п’єсі Івана Кочерги «Майстри часу» / В. Б. Халамендик // Гілея: Зб.наук.праць. – 2011. – Спецвипуск. – С. 238–244. 



Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.