МAНIПУЛЯТИВНИЙ КOНТEКСТ БУТТЯ КOГНIТИВНOГO ПРOСТOРУ IНФOРМAЦIЙНOГO СУСПIЛЬСТВA
Ключові слова:
маніпулювання, інформаційне суспільство, медіасередовище, медіафільтрація, медіаселекціяАнотація
У статті окреслено основні зміни, які були викликані новим статусом та роллю інформації у соціумі: взаємозалежність функціонування інформації та соціуму; розширення інформаційного простору індивіду та зміна сприйняття ним соціальної дійсності; зміна практик управління під впливом збільшення значення інформації. Виявлено загальні риси особливостей маніпуляцій в інформаційному суспільстві: основна мета маніпуляцій – впливати на інформацію; гнучкість; конвергенція технологій; домінування аудіовізуальності.
Розглянуто основі технології маніпулювання у медіапросторі інформаційного суспільства – фільтрацію та селекцію. Фільтрація виконує функцію сторожа, посередника, суть якої полягає у постійній зміні форми повідомлення, що перетворює медіасередовище у середовище інтерпретацій. Розкрито суть селективної медіафільтрації як маніпулятивного механізму репрезентації реальності за допомогою медіа. Вона може відбуватись як на рівні самих медіа, так і більш глобально – на рівні соціуму під впливом соціальних інститутів. На медіа-рівні в основі селекції знаходиться необхідність у формуванні «порядку денного», відбір до якого здійснюється на основі параметрів послідовності, обсягу тощо. Формули, за якими вибудована медіа-селекція, поступово вбудовуються у когнітивну систему індивіда, що дає можливість маніпулювання картиною світу індивіда.
Формування культури участі відкриває нові можливості не лише для здійснення маніпуляцій, але і для впливу на статус-кво, дозволяє більш активно проявляти індивіду свої наміри як у віртуальному просторі, так і поза ним; організовувати цензуру у медіа просторі стало принципово важче. Влада як один із головних суб’єктів маніпулювання все більше переймається необхідністю функціонування у діалогічному просторі. Влада експертів піддається сумніву та критичному осмисленню. Особистість «вилучена» із дисциплінарного простору та озброєна медіа інструментами отримує нові можливості здійснення вибору, завдяки бурхливому розвитку медіасередовища відбувається утвердження все більшого культурного різноманіття – все це робить тотальне маніпулювання все менш можливим. У той же час відсутність можливості тотального маніпулювання не виключає необхідність інформаційної безпеки особистості, яка розглянута автором у формі інформаційної культури особистості.
Посилання
Abaev, V. I. (1970) Otrazhenie raboty soznaniia v leksiko-semanticheskoi sisteme iazika. Leninizm i teoreticheskie problemy iazykoznaniia. Moskva : Azbuka, 232–262.
Astaf'ev, Ia. U. (2004) Katastroficheskoe soznanie i massovye kommunikatsii: k postanovke problemy. Strakhi i trevogi rossiian. Sankt-Peterburg : Piter, 170–210.
Bell, D. (1999) Griadushchee postindustrial'noe obshchestvo. Moskva : Academia.
Bessonov, B. N. (1971) Dukhovnoe podavlenie lichnosti. Moskva : Mysl'.
Bzhezinskii, Z. (2009) Velikaia shakhmatnaia doska. Moskva : Mezhdunarodnye otnosheniia.
Garifullin, R. R. (1997) Illiuzionizm lichnosti kak novaia filosofsko-psikhologicheskaia kontseptsіia: Psikhologiia obmana, manipuliatsii, kodirovaniia: Monografiia. Kazan' : Kniga i K.
Dotsenko, E. A. (1997) Psikhologiia manipuliatsii : fenomeny, mekhanizm i zashchita. Moskva : TOO «CheRo».
Kastel's, M. (2000) Informatsionnaia epokha : Ekonomika, obshchestvo i kul'tura. Moskva: Gosudarstvenni universitet Vysshei shkoly ekonomiki.
Kara-Murza S. G. (2003) Manipuliatsiia soznaniem. Moskva : EKSMO.
Lozovskii, B. N. (2011) Manipuliativnye tekhnologii vliianiia na sredstva massovoi informatsii : avtoreferat dissertaii. … doktora politicheskikh nauk : 10.01.10; Ural'skii gosudarstvennyi universitet im. A. M. Gor'kogo. Ekaterinburg.
Limnatis, N. G. (2000) Manipulirovanie : sushchnost', proiavleniia, puti sniatiia. Moskva : Ekon. demokratiia.
Novye audiovizual'nye tekhnologii. (2005) Uchebnoe posobie. Moskva : Editorial URSS.
Pankratov, V. N. (2000) Manipuliatsii v obshchenii i ikh neitralizatsiia. Moskva : Izd-vo Instituta psikhoterapii.
Prokhorov, A. V., Ruzni, V. D. (1991) Metamorfozy nauchnogo issledovaniia v epokhu ekrannoi kul'tury. Moskva : NII Kul'tury AN SSSR.
Pugachev, V. P. (2006) Programmirovanie psikhiki kak metod sotsial'nogo upravleniia. Vestnik Moskovskogo universiteta, Ser. 21. Upravlenie (gosudarstvo i obshchestvo), 3, 40–66.
Pugachev. V. P. (2003) Tekhnologii skrytogo upravleniia v sovremennoi rossiiskoi politike. Vestnik Moskovskogo universiteta, Ser. 12. Politicheskie nauki, 3, 66–102.
Sladkova, O. B. (2005) Ispol'zovanie informatsionnogo monitoringa dlia manipuliatsii obshchestvennym soznaniem. Vestnik MGUKI, 2, 127–136.
Sladkova O. B. (2005) Monitoring v sotsiokul'turnom dialoge «Vlast'-Obshchestvo». Moskva : Izdatel'skii dom MGUKI.
Solov'ev, A. I. (1992) Kul'tura vlasti sovremennogo rossiiskogo obshchestva. Moskva : Znanie.
Solov'ev, A. I. (1991) Politicheskoe soznanie i politicheskaia kul'tura. Moskva : Znanie.
Toffler, A. (1999) Tret'ia volna. Moskva : Izdatel'stvo AST.
Toffler, E. (2002) Shok budushchogo. Moskva : OOO «Izdatel'stvo ACT».
Fuko, M. (1999) Nadzirat' i nakazyvat' : Rozhdenie tiur'my. Moskva : Ad Marginem.
Khabermas, Iu. (2000) Moral'noe soznanie i kommunikativnoe deistvie. Sankt-Peterburg : Nauka.
Kharris, R. (2001) Psikhologiia massovykh kommunikatsii : sekrety vozdeistviia upravliaiushch?-go soznaniia. Moskva : OLMA-PRESS.
Shiller, G. (1980) Manipuliatory soznaniem. Moskva : Mysl'.
Galtung, J., Ruge, M. H. (1965) The structure of foreign news : The presentation of the Congo, Cuba and Cyprus crises in four Norwegian newspapers. Journal of Peace Research, 2 (1), 64–90.
McNelly, J. T. (1959) Intermediary Communicators intheInternational Journalism Quaterly. 27, 23–26.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
