МУЗИЧНИЙ ПРОДЮСЕР ЯК СУБ’ЄКТ ТВОРЧОСТІ: ЗМІСТ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СОЦІОКУЛЬТУРНІ НАСЛІДКИ
Ключові слова:
синтезуюча творчість, музична сфера, продюсерська діяльність, саунд-продюсер, командна творчістьАнотація
В статті досліджується актуальна проблема розвитку сучасної музичної сфери українського суспільства, насамперед у формах популярної культури. Проблема творчості постає як методологічна стратегія сучасного дискурсу щодо музичного продюсування (саунд-продюсування). До філософського осмислення творчості продюсера долучається компонента міждисциплінарних розвідок. Головний підхід дослідження музичного продюсування полягає у розгляді специфіки продюсерської діяльності. Визначаються основи цієї професії, як в аспекті організаційно-регулятивних задач, так й з точки зору художньої складової продюсерської діяльності. Доводиться синтетична та синтезуюча природа продюсерської творчості.
Особлива увага приділяється диференційованості продюсерської діяльності в цілому та музичного продюсування зокрема. Аналізуються сформовані в останні десятиліття стереотипи сприйняття суспільством професії «продюсер» та розглядаються причини помилкових суджень щодо специфіки продюсерської діяльності. Акцентується аспект креативних характеристик музичного продюсування, включаючи естетичні, комунікативні, психологічні, адміністративні та інші якості. Вивчається причинно-наслідковий зв'язок змін ролі продюсера в організації творчості обдарованих виконавців в контексті розвитку мережевих комунікацій. Підкреслюється питання відсутності як законодавчої бази продюсування музичної сфери, так й проблема відсутності системи фахової освіти за змістом продюсерської діяльності. Аналізуються елементи командної творчості як особливого різновиду творчої діяльності в сфері художньої культури. Встановлюється сутнісна специфіка вітчизняної музично-розважальної індустрії: вектор шоу-бізнесу й соціокультурні перспективи розвитку.Посилання
Bistrova, T. Ju. (2004) Mehanizmi formuvannja suchasnoї modi. Nepreryvnoe arhitekturnoe obrazovanie: problemy i perspektivy. Ekaterinburg, 210–212.
Gol'dberg, Je. (2001) Osobennosti russkogo shou-biznesa. Neon,1, 25–40.
Delez, Zh. (1997) Skladka. Lejbnic i barokko. Moskva : Logos.
Zhdanova, E. І., Іvanov, S. V., Krotova, N. V. (2003) Upravlіnnja ta ekonomіka v shou-bіznesі : Navchal'nij posіbnik. Kiїv : Kornejchuk.
Kornєєva, S. (2004) Tehnologії muzichnogo prodjusuvannja. Sankt-Peterburg : Piter.
Kornєєva, S. (2006) Muzichnij menedzhment. Kiїv : JuNITI-DANA.
Meskon, M., Al'bert, M., Hedourі, F. (2005) Osnovi menedzhmentu. Kiїv : Delo.
Passman, D. (2009) Vse pro muzichnij bіznes. Har'kov : Al'pina Pablisher.
Sidorenko, V., Ogurchikov, P. (2010) Profesіja – prodjuser muziki ta telebachennja. Moskva : Juniti-Dana.
Tul'chins'kij, G. L., Gerasimov, S. V., Lohina, T. E. (2010) Menedzhment specіal'nih podіj v sferі kul'turi: Navchal'nij posіbnik. Moskva : Planeta muzyki.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
