ІНТЕГРАТИВНІ ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
Ключові слова:
регуляція, діяльність, психічні процеси, інтегративність, усвідомленістьАнотація
Необхідність регулювання виникає при здійсненні будь-якої цілеспрямованої активності в умовах невизначеності та змінності параметрів середовища. Будь-яка регуляція полягає в забезпеченні сталого розвитку активності на досягнення конкретної мети. У діяльності людини психічна регуляція набуває усвідомленого і активно перетворюючого характеру. За допомогою психічних регуляторів людина спрямовує свою активність, програмує, реалізує, контролює і коригує свою поведінку і дії. У психології найбільше вивчені в якості регуляторів можливості пізнавальних процесів, виділені і обґрунтовані їх відмінності і властивості, які розглядаються з точки зору когнітивних і регулятивних функцій.
Робота присвячена системному аналізу інтегративних психічних процесів регуляції діяльності. В основу вивчення проблеми покладено припущення про те, що регулятивна роль психіки повинна розкриватися на основі вивчення різнопорядкових явищ. Функції психіки (когнітивна, регуляторна та комунікативна) мають прояв у феноменах цілепокладання, антиципації, прийняття рішень, прогнозування, планування, програмування і самоконтролю в нерозривній єдності, що дозволяє розглядати їх як системні процеси. У кожному з них виражається специфічний спосіб реалізації регулятивної функції, виконання якої стає для суб'єкта діяльності домінуючою. Інтегративні за будовою і регулятивні за функціональною спрямованістю вони виступають необхідним рівнем інтеграції між основними психічними процесами і цілісною регуляцією діяльності. Ці процеси характеризують різну ступінь стійкості, усвідомленості і тривалість протікання. Реалізація суб'єктом регуляторного процесу є самостійне прийняття ним низки взаємопов'язаних і узгоджених між собою рішень, спрямованих на подолання інформаційної невизначеності при розгортанні своєї активності.
Посилання
Anokhin, P.K. (1978). Fylosofskye aspekty teoryy funktsyonalnykh system [Philosophic aspects of the functional systems theory]. Moscow: Nauka.
Bodrov, V.A. (2006). Psykholohyia professyonalnoi deiatelnosty. Teoretycheskye y prykladnye problemy [Philosophy of professional activity. Theoretical and practical problems]. Moscow: Izd-vo «Instytut psykholohii RAN».
Volyanyuk, N.Yu., & Lozhkin, G.V. (2014). Pedahohycheskaia deiatelnost y ee rehuliatory [Pedagogical activity and its regulators]. Praktychna psykholohiia i sotsialna robota, 3 (180), 1-4.
Volyanyuk, N.Yu., & Lozhkin, G.V. (2007). Psykholohichni osnovy prohnozuvannia v systemi profesiinoi sotsializatsii osobystosti [Psychological bases of prediction in the system of professional socialization of personality]. In IP APNU, Volume IX, Part 4, 215-222.
Zavalishina, D.N. (2005). Praktycheskoe myshlenye: Spetsyfyka y problemy razvytyia [Practical thinking: Specifics and problems of development]. Moscow: Izd-vo «Instytut psykholohii RAN».
Karpov, A.V. (2011). Teoretycheskye y eksperymentalnye osnovy metakohnytyvnoi rehuliatsyy deiatelnosty [Theoretical and experimental bases of metacognitive regulation of activity]. Psykholohyia samorehuliatsyy v XXI veke, Saint-Petersburg-Moscow: Nestor-Istoriia, 90-125.
Klimov, Е.А. (1988). Vvedenye v psykholohyiu truda [Introduction into Labor Psychology]. Moscow: Izd-vo MGU.
Kornilov, Yu.K. (2000). Kak sytuatsyia stanovytsia problemoi [How situation becomes a problem]. Praktycheskoe myshlenye y opyt: sytuatyvnost y ynstrumentalnost obobshchenyi, Yaroslavl, 3-14.
Lozhkin, G.V. (2009). Psykholohycheskyi potentsyal professyonalyzatsyy subiekta deiatelnosty [Psychological potential of professionalization of the actor]. In Osobystist u prostori kultury: III Sevastopol nauk.-prakt. mizhnar. symp., Sevastopol, 106.
Lozhkin, G.V., & Volyanyuk, N.Yu., & Soltyk, O.O. (2013). Psykolohiia pratsi [Labor Psychology]. Khmelnytskyi: KhNU.
Lomov, B.F. (2006). Psykhycheskaia rehuliatsyia deiatelnosty [Psychological regulation of activity]. Moscow: Izd-vo «Instytut psykholohii RAN».
Merlin, V.S. (1996). Psykholohyia yndyvydualnosty [Psychology of Individuality]. Moscow: Izd-vo "Instytut praktycheskoi psykholohyy", Voronezh, Izd-vo "MODEK".
Morosanova, V.I. (2001). Indyvydualnyi styl samorehuliatsyy [Individual style of self-regulation]. Moscow: Nauka.
Nikiforov, G.S. (1996). Nadezhnost profesyyonalnoi deiatelnosty [Reliability of professional activity]. Saint-Petersburg: Izd-vo S.-Peterburh. un-ta.
Oboznov, А.А. (2003). Psykhycheskaia rehuliatsyia operatorskoi deiatelnosty: v osobykh uslovyiakh rabochei sredy [Psychological regulation of operator activity: under specific conditions of labor environment]. Moscow: Izd-vo "Instytut psykholohii RAN".
Prokhorov, А.О. (2009). Smyslovaia rehuliatsyia psykhycheskykh sostoianyi [Sense regulation of psychological states]. Moscow: Izd-vo "Instytut psykholohii RAN".
17. (2006). Psykholohyia tvorchestva: shkola Ya.A. Ponomareva [Psychology of Creativity: school of Ya.A. Ponomareva]. Edited by D.V. Ushakov. Moscow: Izd-vo «Instytut psykholohii RAN».
18. James, W. (1950). The principles of psychology. New York: Dover, 23-43.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).