ІДЕЯ ПРЕЦЕСІЇ ЯК СТРИЖНЕВА КОСМОЛОГІЧНА ІДЕЯ ГРЕКО-СКІФСЬКОЇ ПЕКТОРАЛІ
Ключові слова:
прецесія, екліптика, головуюче сузір’я зодіаку, явище прецесії рівнодень, міф про братів Діоскурів, модель Світового Дерева, міфологічний мотив "священного шлюбу"Анотація
Здійснено спробу визначення символічного космологічного змісту триярусної моделі греко-скіфської пекторалі. Вперше аргументовано доведено, що розгадку потаємного смислу цього відомого артефакту слід пов’язувати з усвідомленням скіфами астрономічного явища прецесії рівнодень. При цьому зроблено акцент на тому, що триярусна структура пекторалі має багатошаровий космологічний зміст, смисловим центром якого, з-поміж цілого спектру різних міфологічних мотивів, і виступає символічно представлена ідея усвідомлення явища астрономічної прецесії. Проаналізовано систему образів усіх трьох ярусів пекторалі та з’ясовано, які саме космологічні сюжети вони представляють.
З огляду на проведену корекцію символічної структури пекторалі, запропоновано авторську інтерпретацію її космологічного змісту. При цьому показано, яким чином певні міфологічні сюжети (мотив «священного шлюбу», міф про «шлюбних» братів Діоскурів, міф про «золоте руно», мотив Світового Дерева) співвідносяться з астрономічними знаннями про прецесію та екліптику в міфологічній свідомості скіфів, утворюючи, зрештою, своєрідний «кістяк» їхнього світобачення. Визначено, зокрема, що образи двох братів Діоскурів (старшого за віком і молодшого) уособлюють два основні напрями обертання Всесвіту – ідею прецесії та екліптики. З’ясовано також, чому саме центральна з точки зору культового призначення пекторалі сцена – сцена «священного шлюбу» – разом з головними її фігурантами (царем і царицею) опиняється «за кадром» зображеної («видимої») сюжетної схеми.
Зроблено висновок про те, що організуючим смисловим центром загальної композиційної структури пекторалі постає ідея прецесії. Підкреслено, що ідея прецесії як стрижнева космологічна ідея пекторалі обумовлює основні контури світоглядної матриці скіфів.
Посилання
Babenko, L. I. (2013) Do semantyky central'noi' sceny pektorali z Tovstoi' Mogyly. Drevnosty 2013 : Har'kovskyj ystoryko-arheologycheskyj ezhegodnyk. Har'kov : OOO «NTMT»,12, 111–122.
Balonov, F. R. (1994) Pektoral' iz Tolstoj Mogily kak model' mifopojeticheskogo prostranstvavremeni. Jelitnye kurgany stepej Evrazii v skifo-sarmatskuju jepohu. Sankt-Peterburg : proekt «Skifo-Sibirika», 17–23.
Bessonova, S. S. (1983) Religioznye predstavlenija skifov. Kiev : Naukova dumka.
Brent'es, B. K. (1981) Interpretacii central'noj gruppy frizov s figurami na pektorali iz «Tolstoj Mogily». Kul'turnye vzaimosvjazi narodov Srednej Azii i Kavkaza s okruzhajushhim mirom v drevnosti i srednevekov'e. Tezisy dokladov konferencii. Moskva : Nauka, 19–20.
Danilenko, V. N. (1975) Istoricheskie sjuzhety nekotoryh shedevrov jellino-skifskoj torevtiki. 150 let Odesskomu arheologicheskomu muzeju AN USSR : Tezisy dokladov jubilejnoj konferencii, Kiev : Naukova dumka, 88–89.
Ermolenko, L. N. (2008) O troichnoj i dvoichnoj kompozicionnyh strukturah v iskusstve Skifii. Trudy ІІ (ХVІІІ) Vserossijskogo sjezda v Suzdale, Moskva : IA RAN, Tom ІІ, 25–27.
Machinskij, D. A. (1978) Pektoral' iz Tolstoj Mogily i velikie zhenskie bozhestva Skifii. Kul'tura Vostoka. Drevnost' i rannee srednevekov'e. Leningrad : Avrora, 131–150.
Mozolevs'kyj, B. M. (1978) Syntez skifoantychnoi' dumky : do interpretacii' pektorali z Tovstoi' Mogyly. Vsesvit, 2, 191–204.
Mozolevs'kyj, B. M. (1979) Tovsta Mogyla. Kyi'v : Naukova dumka.
Nikolova, N. I. (2011) Kosmologichnyj symvolizm trypil's'koi' keramiky. Visnyk Nacional'nogo tehnichnogo universytetu Ukrai'ny «Kyi'vs'kyj politehnichnyj instytut». Filosofija. Psyhologija. Pedagogika : Zbirka naukovyh prac'. Kyi'v : IVC «Politehnika», 1(31), 52–56.
Nikolova, N. I., Chmyhov, M. O. (2012) Kul'turologija: kul'turogenez : Navchal'nyj posibnyk. Kyi'v : Skif.
Raevskij, D. S. (1978) Iz oblasti skifskoj kosmologii (opyt semanticheskoj interpretacii pektorali iz Tolstoj Mogily). Vestnik drevnej istorii. Moskva : Nauka, 3(145), 115–134.
Raevskij D. S. (1989) Civilizacija skifov. Drevnie civilizacii. Pod obshhej redakciej G. M. BongardLevina. Moskva: Mysl'.
Rusjajeva M. V. (1992) Osnovnyj sjuzhet na pektorali z Tovstoi' Mogyly. Arheologija, 3, 34–46.
Rudol'f, V. (1993) Bol'shaja pektoral' iz Tolstoj Mogily : rabota «chertomlyckogo mastera» i ego shkoly. Arheologicheskie vesti, 2, 85–90.
Umans'kyj, O. Zolota pektoral'. Poshuk tajemnogo zmistu. Onuky Dazhbozhi. Pohodzhennja ukrai'ns'kogo narodu: Spec. temat. vyp. : Chasopysy «Indojevropa», «Taki spravy», 40–48.
Hazanov, A. M. (1975) Zoloto skifov. Moskva : Sovetskij hudozhnik.
Shramko, B. A. (1979) [Recenzija] Sovetskaja arheologija. 1984, 1, 272–279. Recenzija na knygu : Mozolevs'kyj, B. M. «Tovsta Mogyla». Kyi'v : Naukova dumka.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
