СИЛА ІРРАЦІОНАЛЬНИХ ВІРУВАННЬ
Ключові слова:
знання, ірраціональні вірування, істина, об'єктивна реальність, соціальний вплив, міфАнотація
Стаття присвячена ірраціональним віруванням і їх ролі в конструюванні нашого знання. Ще за часів Стародавньої Греції філософи вирішили розглядати знання як істинне вірування. Перше питання, яке виникло було "про який саме типі веровань йшла мова? Вірування, як віри, або просте твердження, в якому людина впевнена?» Так що, в першу чергу, була роз'яснена така основна термінологія, як, що є "знання", а що є "вірування". Після з'ясування того, що з себе представляє вірування, ми розглянули, як вона лежить в основі знань. Ми показали дві можливості цього процесу. Однією з них є JTB теорія, яка говорить, що вірування повинна бути виправдане і істинне (насправді, в реальності), щоб стати знанням. Друга наполягає, що вірування не потребують будь-яких обґрунтувань і не обов'язково повинні бути істинними насправді, але в свідомості людини. Останній варіант якраз і відноситься до ірраціональним віруваннь, таким як магія або релігія, та не тільки. Головне завдання цієї статті було зрозуміти, чому люди на Сході України мають такі ірраціональні думки, як "краще жилося б в Росії" або "Радянський Союз був "золотим часом" для життя". Вивчаючи ці питання, ми побачили, що важливий аспект займає соціальний фактор, який вносить свій внесок у розвиток або збереження ірраціональних вірувань. Ми вивчили дві різні категорії соціумі: дикунів і "цивілізований", щоб побачити різницю поширеності ірраціонального вірувань в обох соціальних строях, показавши відмінність їх використання в нашому суспільстві в порівнянні з дикими племенами. Особливу увагу було приділено прикладам. У висновку ми відповіли на основні питання, показавши міфологічне коріння цих ірраціональних думок.Посилання
Aristote (2014). Métaphysique. Retrieved from http://www.echosdumaquis.com/Accueil/Textes_(A-Z)_files/Me%CC%81taphysique.pdf
Boyer, P. (2003). Et l’homme crea les dieux. Paris. France.
Cavendish, R. (1983). The Black Arts. Retrieved from http://www.devserenity.com/books/The%20Black%20Arts.pdf
Descartes, R. (2010). Les Méditations métaphysiques. Retrieved from http://commonweb.unifr.ch/artsdean/pub/gestens/f/as/files/4610/42065_151000.pdf
Descartes, R. (1824). Méditations. Retrieved from https://books.google.com.ua/books/about/OEuvres_de_Descartes_publi%C3%A9es_Les_princ.html?id=DgmZICJ4zkAC&redir_esc=y
Dov Lerner B. Rules. (2009). Magic and Instrumental Reason. London & New York, Presses Universitaire de Paris Ouest.
Dutant, J. (2010). Qu'est-ce que la connaissance. Paris.
Dutant, J. & Engel, P. (2005). Philosophie de la connaissance. Vrin - Paris.
Eliade, M. (1963). Aspects du mythe.
Eliade, M. (1963). Les mythes et les contes de fees. Aspects du mythe. 242-245.
Eliade, M. (2005). Yoga: svoboda I bessmertie [Yoga: Immortality and Freedom]. Retrieved from http://psylib.org.ua/books/eliad01/index.htm (In Russian).
Eliade, M. (1963). Myth and Reality. NY, Harper & Row. Retrieved from: http://www.sas.upenn.edu/~cavitch/pdf-library/Eliade_Mythologies.pdf
Eliade, M. (1957). Mythes, rêves et mystères.
Gautier, T. (1922). Jettatura. Retrieved from https://books.google.fr/booksid=HKsGAAAAQAAJ&pg=PA158&hl=ru&source=gbs_toc_r&cad=2#v=onepage&q&f=false
Gettier, E. (1963). Is Justified True Belief Knowledge? Analysis. 23, No. 6, 121-123. Retrieved from http://fitelson.org/proseminar/gettier.pdf
Gettier, E. (2005). Une croyance vraie et justifiée est-elle une connaissance?, trad. fr. in Dutant et Engel. In: J. Dutant et P. Engel. Philosophie de la connaissance,43-46.
Evans-Pritchard, E. (1998). Understanding a primitive society.
Hume, D. (1896). Treatise of Human Nature. Oxford: Clarendon Press. Retrieved from https://people.rit.edu/wlrgsh/HumeTreatise.pdf
Paisner, M. Gettier and Justified True Belief. Retrieved from resource: https://www.cs.umd.edu/class/fall2012/cmsc828d/oldreportfiles/paisner2.pdf
Plato. The Republic. Retrieved from http://ugo.bratelli.free.fr/Platon/PlatonRepublique.pdf
Plato. Philebus. Retrieved from http://ugo.bratelli.free.fr/Platon/Platon-Philebe.pdf
Plato. Timaeus. Retrieved from https://beq.ebooksgratuits.com/Philosophie/Platon-Timee.pdf
Propp, V. (1998). Istoricheskie kotni volshebnoj skazki [The historical roots of fairy tales] Retrieved from http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Linguist/Propp_2/index.php (In Russian).
Saisset, E. (1842). Oeuvres de Spinoza. Retrieved from https://books.google.fr/books?id=3PAgrjEuHRwC&pg
(2003). Self-Knowledge. Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from http://plato.stanford.edu/entries/selfknowledge/
Swain, M. (1981). Reasons and Knowledge. New York: Cornell University Press.
Tokarev, S.(1988). Mifi narodov mira [Myths of the World]. Moskow, Sovetskaja enciklopedia (In Russian).
Winch, P. (2009). The idea of a social science and Its relationship to philosophy. London & New York: ROUTLEDGE.
Wittgenstein, L. (1984). Remarks on Frazer's Golden Bough. Retrieved from https://drive.google.com/file/d/0B0xb4crOvCgTQXRZcFlEZlVBVEE/edit
Wittgenstein, L. (1993). Tractatus Logico-Philosophicus. Paris: Gallimard.
Zipes, J. (1987). Fairy Tale as Myth. Myth as Fairy Tale. The Johns Hopkins University Press, 107-110.
Zucker, K. (1952). Psychology of Superstition. Paris: PAYOT.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
