Сертифікація іншомовних знань у системі освіти дорослих у Німеччині.
Ключові слова:
сертифікація знань, іншомовна освіта, освіта дорослих, мовленнєва діяльність, центри сертифікації іншомовних знаньАнотація
У статті простежується шлях становлення і розвитку системи сертифікації іншомовних знань у системі освіти дорослих у Німеччині, аналізуються наявні у Німеччині можливості отримання сертифікату, який підтверджує рівень знань на певному рівні згідно Загальноєвропейських рекомендацій Ради Європи. Описуються екзамени з найпоширеніших у Німеччині мов, що підлягають сертифікації. Звертається увага на ті установи, що пропонують послуги визначення рівня іншомовних знань, порівнюються структура і завдання тестів, вказується на їх відмінності з огляду на їх професійну складову.
Зазначається, що сучасна система тестування іншомовних знань має ознаки виваженої, в межах якої за потреби передбачено відвідування мовних курсів з подальшою сертифікацією знань. Спектр іноземних мов, які підлягають сертифікації, надзвичайно широкий, а послуги надаються не тільки культурними центрами держав, посольствами та іншими дипломатичними установами, але й університетами. Помітна тенденція до уніфікації й інтернаціоналізації сертифікації іншомовних знань
Вказується на особливості навчально-методичного забезпечення освіти дорослих, на узгодження змісту навчальних матеріалів та вимог до знань і вмінь у різних видах мовленнєвої діяльності, що описані у Рекомендаціях Ради Європи. Наголошується на спрямованій на досягнення певного рівня мовній підготовці у межах вищої освіти, на створення умов складання сертифікаційних іспитів в університетах за підтримки культурних центрів іноземних держав та провідних зарубіжних університетів.
Визначено ті елементи позитивного досвіду Німеччини у сертифікації іншомовних знань, які могли б бути корисними в реаліях вітчизняної системи мовної освіти.
Посилання
Barkowski, H., & Krumm, H.˗J. (2010). Fachlexikon Deutsch als Fremd˗ und Zweitsprache? Tübingen; Basel : A. Franke Verlag.
Europarat. (2001). Gemeinsamer europäischer Referenzrahmen für Sprachen: lernen, lehren, beurteilen. Berlin; München; Wien; Zürich; New York : Langenscheidt.
Glaboniat, M. (1998). Kommunikatives Testen im Bereich Deutsch als Fremdsprache. Eine Untersuchung am Beispiel des Österreichischen Sprachdiploms Deutsch. Innsbruck, Wien : Studien-Verlag.
Bausch, K.˗R., & Christ, H., & Krumm, H.˗J. (2007). Handbuch Fremdsprachenunterricht. Tübingen; Basel : A. Francke Verlag.
Goethe Institut. (2016). Unsere Prüfungen. Retrieved from https://www.goethe.de/de/spr/kup/prf/prf.html
Gemeinsamer Europäischer Referenzrahmen für Sprachen (GER). (2016). GMAT. Retrieved from http://www.europaeischer-referenzrahmen.de/gmat.php
Gemeinsamer Europäischer Referenzrahmen für Sprachen (GER). (2016). Französisch Zertifikate. Retrieved from http://www.europaeischer-referenzrahmen.de/franzoesischsprachzertifikate.php
Gemeinsamer Europäischer Referenzrahmen für Sprachen (GER). (2016). Spanisch Zertifikate. Retrieved from http://www.europaeischer-referenzrahmen.de/spanisch-sprachzertifikate.php
ÖSD. (2016). ÖSD-Prüfungen. Retrieved from http://www.osd.at
TELC Language Tests. (2016). Sprachprüfungen. Retrieved from http://www.telc.net/pruefungsteilnehmende/sprachpruefungen.html
TestDaF. (2016). Unser Angebot. Retrieved from http://www.testdaf.de/
Universität Hamburg. (2016). Sprachentests. Retrieved from https://www.uni-hamburg.de/allgemeinsprachen/sprachtests/zertifikate.html
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).