Роль історичної освіти у формуванні національної свідомості
Ключові слова:
історична освіта, свідомість, національна свідомістьАнотація
Статтю присвячено аналізу особливостей формування національної свідомості в українському суспільстві, зокрема його молодих представників, в добу незалежності. Становлення та розвиток української державності супроводжується процесом формування та розвитку національної свідомості громадян. Звернено увагу на те, що нині, в умовах реформування вітчизняної системи освіти, є потреба в перегляді ролі історичної освіти у справі підготовки майбутніх поколінь з урахуванням викликів сьогодення. Знання власного історичного минулого, історії свого народу і держави є основою формування національної свідомості і самосвідомості, а також і національної самоідентифікації особи. Показано вплив історичної освіти як провідного чинника формування національної свідомості молодого покоління.
Окрема увага приділяється розрізненню понять «національна свідомість» та «національна самосвідомість». З’ясовано, що національна свідомість це усвідомлення групою осіб належності до певної спільноти, об’єднаної спільними ознаками, як то мова, культура, історія, держава, на колективному рівні, а національна самосвідомість є тим, що на індивідуальному рівні дає підстави до віднесення себе до такої спільноти. Розглянуто чинники, під впливом яких відбувається формування української національної свідомості та її функціонування у суспільстві.
Звернено увагу на те, що однією із ключових функцій історичної освіти має стати забезпечення громадян історичними знаннями та навичками їх аналітичного осмислення, які б дозволили на їх основі сформувати національну свідомість і самосвідомість громадян та слугували б об’єднавчим підґрунтям розвитку неоднорідного суспільства.
Посилання
Verbytska, P. V. (2012). Problemy istorychnoi pamiati u proektsii na zavdannia suchasnoi istorychnoi osvity [The problems of historical memory in the projection on the task of modern history education]. Visnyk Natsionalnoho Universytetu «Lvivska politekhnika». Derzhava ta armiia, 724, 251-254.
Zelinska,Ye. I. (2009). National consciousness and factors of its formation. Filosofski problemy humanitarnykh nauk. Redrieved from http://www.info-library.com.ua/books-text-11405.html (In Ukrainian).
Kulishenko, L. (2011). The national consciousness through the world outlooks positions of Ukrainians. Svitohliad - Filosofiia – Relihiia : Zb. nauk. pr. Sumy: DVNZ "UABS NBU", 1(1). Redrieved from http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/5276/1/ (In Ukrainian).
Mykhailyshyn, H. (2013). Ukrainskyi mentalitet v iierarkhii tsinnostei osvity [Ukrainian mentality in the hierarchy of the educational values]. Hirska shkola ukrainskykh Karpat. 10, 89–92.
Redkina, H. M. (2010). Rozvytok natsionalnoi svidomosti ukraintsiv v umovakh derzhavnoi nezalezhnosti [The development of Ukrainian national consciousness in terms of state independence]. Suchasna ukrainska polityka. Polityky i politolohy pro nei, 19, 144-155.
Udod, O. A. (2013). Shkilna istorychna osvita yak reprezentant polityky pamiati [School history education as a representative of politics of memory]. Natsionalna ta istorychna pamiat, 8, 8-13.
Yushchyshyn, O. I. (2010). Poniattia natsionalnoho kharakteru, mentalnosti i natsionalnoi svidomosti yak instrument kulturolohichnoho analizu [The concept of national character, mentality and national consciousness as a tool of cultural analysis]. Nauka. Relihiia. Suspilstvo: Nauk. zhurnal, 3, 221-227.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).