Благодійність в інституціональному полі громадянського суспільства

Анотація

У статті автор показує взаємозв’язок благодійності та громадянського суспільства через інституціоналізацію соціальної дійсності. Висвітлено основний дискусійний момент, при поясненні змісту інституціоналізації. Розтлумачено різницю між поняттями «інституціалізація» та «інституціоналізація». Пояснено, в чому полягає складність інституціоналізації громадянського суспільства в Україні. Автор окреслює два підходи – соціології та соціальної філософії до тлумачення поняття «громадянське суспільство». Роз’яснено причини активного розвитку благодійництва в Україні.

Показано об'єктивні передумови формування благодійності як особливого виду інституціоналізованої соціальної діяльності. Обґрунтовано три ознаки перетворення благодійності в соціальний інститут громадянського суспільства. У статті наголошується, що найважливішою ознакою є інтегрування гуманістичних і духовно-ціннісних основ громадянського суспільства та благодійності. Зроблено акцент на тому, що врахування думки громадянського суспільства, як об’єктивного зрізу світоглядної свідомості, є практичною формою гуманізму, яка не буде відчуженою від суспільства. Доведено, що благодійність виступає однією з форм гуманізму. Розглянуто формування духовної культури як безпосереднього засобу при становленні громадянського суспільства. Визначено, що важливими складовими елементами духовних та культурних засад виступає свобода, повага до людської особистості, здатність до діалогу, толерантність, відповідальність, солідарність, справедливість, висока активність, негативне ставлення до будь-яких форм насильства.

У підсумку стверджується, що ключовими характеристиками благодійництва, як інституту громадянського суспільства є: соціальна підтримка нужденних, пошук шляхів консолідації суспільства, розвиток відносин соціальної солідарності, розвиток духовно-ціннісної сфери суспільства.