РЕСУРСИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СУБ’ЄКТА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Ключові слова:
психологічний потенціал, суб’єкт науково-педагогічної діяльності, активність, ресурс, реалізаціяАнотація
Мета статті. Стаття присвячена концептуалізації та операціоналізації поняття «психологічний потенціал» суб’єкта науково-педагогічної діяльності. Розкрито об’єктивні та суб’єктивні ресурси реалізації психологічного потенціалу суб’єкта науково-педагогічної діяльності. Як об’єктивний ресурс розглянуто наукову школу. Як суб’єктивний – психологічні особливості, можливості та здібності суб’єкта, які обумовлюють успішність науково-педагогічної діяльності.
Методи дослідження. В роботі використано комплекс теоретичних методів: аналіз, синтез, порівняння, систематизація та узагальнення даних сучасної наукової літератури з проблеми.
Основні результати. Показано, що психологічний потенціал – це не тільки те, що дано людині від природи, а й те, що постійно індивідуально поновлюється. Відновлювана частина психологічного потенціалу залежить, головним чином, від активності самого суб’єкта науково-педагогічної діяльності. Наголошується, що структура психологічного потенціалу об’єднує ті психічні утворення, які здатні організовувати і координувати різні форми взаємодії суб’єкта діяльності з реальністю. Виділено наступні структурні компоненти психологічного потенціалу: самооцінка особистості, особистісна референтність, рівень конфліктності, досвід соціального спілкування, моральна нормативність. Визначальними при цьому є психологічні особливості, можливості та здібності суб’єкта, які обумовлюють успішність науково-педагогічної діяльності.
Об’єктивні та суб’єктивні ресурси різного рівня, які забезпечують реалізацію психологічного потенціалу, істотно впливають на те, які цілі і як ставить перед собою суб’єкт науково-педагогічної діяльності, а також визначають особливості досягнення цих цілей. Науково-дослідні компетенції забезпечують процесуальний рівень професійної та особистісної активності суб’єкта педагогічної діяльності.
Посилання
Vlasenko, Yu. O. (2003). Psihologicheskij analiz innovacionnogo potenciala lichnosti [Psychological analysis of the innovation potential of the individual] (Abstract of PhD dissertation).
Volochkov, A.A. (2007). Aktivnost' subekta bytija: integrativnyj podhod [The activity of the subject being: an integrative approach]. Perm': Izd-vo Perm. gos. ped. un-ta (In Russian).
Volyanyuk, N.Yu, & Lozhkin, G.V. (2013). Psihologicheskij potencial social'noj otvetstvennosti subekta dejatel'nosti [Psychological potential of social responsibility of the entity's activities]. National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute». Philosophy. Psychology. Pedagogics, 2 (38), 30-32. (In Ukrainian).
Delor, Zh. (1996). Obrazovanie: skrytoe sukrovishhe. JUNESKO, 9-18. (In Russian).
Zarakovskyi, H.M. (1998). Metodologija ocenki populjacionnogo psihologicheskogo potenciala [Evaluation of methodology of the population psychological potential]. Anan'evskie chtenija-99. St. Petersburg: Izd-vo SPbGU (In Russian).
Leontiev, D.A. & Smyrnov, A.H. (2010). Smysl i otchuzhdenie kak prediktory povedenija v nestrukturirovannoj situacii [The meaning and alienation as predictors of behavior in unstructured situations]. Jeksperimental'naja psihologija v Rossii: tradicii i perspektivy. Mosсow: Institut psihologii RAN.
Lozhkin, G.V. (2007). Konceptual'nye predstavlenija o psihologicheskom potenciale kvalificirovannogo sportsmen [The conceptual idea of the psychological potential of a skilled athlete]. Nauka v olimpijskom sporte, 1, 87-93.
Lukov, S.V. (2012). Innovacionnyj potencial molodezhi v Rossijsko-Germanskom sotrudnichestve: pervyj opyt i perspektivy [Innovation potential of youth in the Russian-German cooperation: first experiences and perspectives]. Informacionnyj gumanitarnyj portal «Znanija. Ponimanie. Umenie, 3. Retrieved from http://www.zpu-journal.ru/e-zpu/2012/3/Lukov_Youth-Russian-German-Cooperation/ (In Russian).
Markov, V.N. (2005). Professional'nyj potencial i zona blizhajshego professional'nogo razvitija. Akmeologicheskoe issledovanie potenciala, rezervov i resursov cheloveka. Retrieved rom http:// www.potentiales.ru/page300.html (In Russian).
Morosanova, V.I. & Aronova, E.A. (2007). Samosoznanie i samoreguljacija povedenija [Self-awareness and self-regulation of behavior]. Moscow : Izd-vo «Institut psihologii RAN» (In Russian).
Rimashevska, N. M. (2005). O social'noj doktrine Rossii [On the social doctrine of Russia]. Uroven' zhizni regionov Rossii, 8, 63-93.
Stepanova, H.B. (1998). Psihologicheskij potencial: individual'nyj i populjacionnyj [Psychological potencial: the individual and population]. Chelovek, 3, 50-59.
School in science (1977) [Ed. S.R.Mikulinskogo, MG Yaroshevsky, G. Kreb, Mr. Steiner]. Moscow: Nauka (In Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Вісник Національного технічного університету України "КПІ". Філософія. Психологія. Педагогіка
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
а) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (Публічної Ліцензії Creative Commons "Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна"), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).